Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЕкологіяЗагальні питання екології → 
« Попередня Наступна »
Ситаров В. А., Пустовойтов В. В.. Соціальна екологія: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 280 с., 2000 - перейти до змісту підручника

ПОТРЕБИ ЯК ДЖЕРЕЛО АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ


Активність як центральна складова поведінки людини не виникає сама по собі спонтанно, а детермінована певними станами людини як організму, соціального індивіда та особистості, що виражають залежність його від навколишнього середовища: матеріальної, соціальної, духовної . Іншими словами, потреба - це потреба, необхідність у чому-небудь. Саме потреби є основою для виникнення мотивів - безпосередніх спонукачів поведінки.
Потреби людини дуже різноманітні. Н. Ф. Реймерс на основі узагальнення літературних матеріалів виділяє наступні групи і види потреб:
- за характером і природою виникнення: природні, соціальні, інтелектуальні;
- по сфері життєдіяльності: матеріальні і духовні;
-з економічної кількісної визначеності: абсолютні, дійсні та платоспроможні;
- за ступенем конкретизації: загальні та конкретні;
- за ступенем задоволення: вдоволені, незадоволені;
- по мірі настійності: насущні, менш настійні, віддалені;
-по об'єктах: в матеріальних благах, послугах і духовних цінностях;
- за ступенем активності: активні і пасивні;
- за ступенем раціональності: раціональні та ірраціональні («псевдопотребностей»);
- за ступенем реальності: реально здійсненні і нереальні;
- за ступенем перспективності: соціально перспективні і безперспективні.
У змістовному плані виділяють:
- біологічні: потреба в теплі, повітрі, їжі, воді, сексуальному партнері і багато інших;
- еколого-поведінкові (психологічні): потреба в домінуванні і підпорядкуванні, створення своєї групи (сім'ї), стилі і темпі життя та ін;
- етнічні: потреба в приналежності до певного роду, клану , нації, етнічної цілісності та ін;
- соціальні (і соціально-психологічні): потреба в спілкуванні, в можливості утворення соціальних груп;
-трудові: потреба у праці, досягнення, успіх у діяльності та ін;
- пізнавальні: потреба в пізнанні, освіті;
- економічні: потреба в забезпеченні їжею, одягом, житлом , засобами праці відповідно до анатомо-фізіологічними, етнічними, престижними нормами;
-інші (естетичні, конституційні, комунікативні і т.д.).
А. Маслоу стверджує, що потреби індивіда залежать від того, що він вже має. Він розташував потреби у вигляді піраміди, в основі якої знаходяться фізіологічні потреби (вода, їжа, сон, дихання), потім у напрямку до вершини він помістив потреби в захисті і безпеки, приналежності (громадського та особистого), самоствердженні та незалежності, самовираженні. А.Маслоу вважає, що індивід спочатку прагне задовольнити нижчі (насущні) потреби, перш ніж перейти до самовираження.
К.Альдерфера згоден з А.Маслоу, що індивідуальні потреби можна розмістити у вигляді ієрархії. Але вона у нього має три ступені:
1) існування - фактори, що задовольняють потребу існувати (їжа, повітря, вода, заробітна плата, умови роботи);
2 ) спорідненості - потреби, що задовольняються значущими громадськими та міжособистісними відносинами (дружба, спілкування, любов);
3) розвитку - потреби, що задовольняються особистим творчим або виробничим зростанням індивіда.
Дослідження Ф. Герцберга мали своїм результатом два специфічних виводу.
1.Есть набір зовнішніх умов, які задовольняють працівника, якщо вони є, але не обов'язково мотивують його. Це заробітна плата, умови праці, якість керівництва, гарантії робочого місця, стосунки з колегами. При відсутності цих умов виникає незадоволеність серед працівників. Такі зовнішні умови Ф. Герцберг назвав гігієнічними факторами або факторами незадоволеності.
2. Є система внутрішніх умов, пов'язаних з утриманням трудового процесу (визнання, відповідальність, просування, власне робота тощо), відсутність яких не є показником великій мірі незадоволеності. А їх наявність у трудовому процесі надає сильні мотиваційні стимули. Ф. Герцберг їх назвав чинниками мотивації (задоволеності).
Д. Макклеланд вважає, що у людини має місце три придбаних потреби:
- в досягненні;
- в приналежності;
- у владі.
Цей перелік можна було б значно продовжити. У сучасних психології, соціології, економіці існує маса самих різних класифікацій, що намагаються як-або повно описати людські потреби. Однак поки це нікому не вдавалося. І така ситуація зрозуміла. Справа в тому, що поведінка людини різноманітне, практично будь-який «об'єкт» може стимулювати виникнення тієї чи іншої потреби. Наприклад, потреба мати таку ж машину, як у сусіда, або потреба в самоті і потреба в духовній близькості, або одночасна потреба і в тому і в іншому (потреби, як і емоції, можуть бути амбівалентним).
У зв'язку з даним предметом особливо хотілося б виділити екологічні потреби, саме вони зумовлюють і визначають екологічний поведінку людини. Перш за все необхідно зауважити, що їх не можна виділити в якусь особливу групу, оскільки вони характеризують не тільки і не стільки особливий зміст, скільки якісну характеристику наявних різноманітних потреб. Наприклад, візьмемо біологічні потреби в їжі, воді, повітрі. Ці біологічні потреби можуть мати і абсолютно різну якісну екологічну забарвлення. Хтось п'є будь-яку воду, а хтось тільки очищену, хтось їсть будь-яку їжу, а хтось тільки без домішок, хімікатів, нітратів і т.п. Іншими словами, екологічні потреби - це потреби, пов'язані з чистотою середовища проживання, життєвого середовища в цілому. Наприклад, потреби в чистій воді, чистому повітрі, якісній їжі, в чистоті відносин людей, в чистоті самої природи, звідси і похідні від них потреби: потреба зробити повітря, їжу, воду, відносини чистими, що й обумовлює відповідну поведінку в середовищі проживання, в своєму життєвому середовищі, яка включає світ природи, світ людей, світ ідей і багато іншого.
Відповідно зі сказаним актуальну значущість набуває проблема виховання екологічних потреб людини. Рішення даної проблеми дозволить людині навчитися жити в гармонії з природою, з іншими людьми, з самим собою. За великим рахунком це і означає зробити людину істотою духовною, моральним, відповідальним у прямому розумінні цих слів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ПОТРЕБИ ЯК ДЖЕРЕЛО АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ "
  1. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
    потреб людини. 14. Адаптація людини до природної і соціальному середовищі. 15. Своєрідність поведінки людини в природному і соціальному середовищі. 16. Поведінка людини в критичних і екстремальних ситуаціях. 17. Елементи життєвого середовища людини та їх характеристика. Взаємовідносини людини з елементами його життєвого середовища. 18. Екологічні аспекти етногенезу. 19. Моральний
  2. ЗМІСТ КУРСУ
    потреби, адаптивність, механізми адаптації та адаптованість. Середа людини і її елементи як суб'єкти соціально-екологічної взаємодії. Класифікації компонентів середовища людини. Соціально-екологічне взаємодія і його основні характеристики. Вплив факторів середовища на людину. Адаптація людини до навколишнього середовища і її змін. Тема 3. Взаємовідносини суспільства і
  3. Абрахам Маслоу (1908-1970) Гуманістична психологія. Мотиваційний підхід. Теорія особистості
    потреб. Формиро вання і розвиток такої ієрархії протягом життя утворює 187 основу особистості (від потреб потреби до потреб розвитку): - потреби фізіологічні (органічні): голод, спрага, статевий потяг та ін; - потреби в безпеці; - потреби в приналежності і любові : належати до спільноти, бути разом з людьми, бути прийнятим і при
  4. ТЕМА 4. ЕКОЛОГІЧНЕ БУТТЯ СУСПІЛЬСТВА
    потреби: суть, динаміка, перспективи. М., 1991. Іванов В.Г. Конфлікт цінностей і розв'язання проблем екології. М., 1991. Кравченко І.І. Екологічна теорія в сучасних теоріях суспільного розвитку. М., 1992. 10. Кобилянський В.А. Природа і суспільство: Специфіка, єдність і взаємодія. Красноярськ, 1990. Лось В.А. Взаємодія суспільства і природи. М., 1990. Сафонов І.А. Філософські
  5. 9.1.1. Поведінкові і когнітивні теорії мотивації Класичний біхевіоризм 1.
    Потреби (пеее). 2. Існує сукупність вроджених первинних по требностей: голод, спрага, уникнення болю, потреба у продовженні роду і т. д. 3. Всі нові форми спрямованої предметної активно сти - вторинні потреби - живі організми прид-207 тануть на основі научения відповідно до механізмами класичного і оперантного
  6. Яшин І.М., Васенев І.І., Черніков В . А.. Методи екологічних досліджень: Робочий зошит. М.: Изд. РГАУ-МСХА імені К.А. Тімірязєва. 94 с., 2011

  7. 9.1.2. Діяльний підхід до пояснення процесів мотивації В. А. Іванніков
    потреби - це результат еволюційного розвитку живих організмів, приспособ лення їх до мінливих умов навколишнього середовища. 213 - Людські потреби - результат історичного формування та розвитку людських форм діяльності і людських взаємин. 2. Певні умови життєдіяльності стають для організму потребами, коли в міру розвитку (фі
  8. 16. Потреби
    потреби: в їжі, одязі та багато іншого. Потреба - це випробовувана людиною необхідність у певних умовах життя і розвитку. Потреби відбивають стійкі вимоги внутрішнього середовища організму або зовнішніх умов життя. Будучи усвідомленими, вони проявляються у формі мотивів поведінки. Потреби спонукають людину до активності. Щоб жити, люди створюють і розвивають
  9. 15. Поняття про спрямованість особистості
    потребами та інтересами, а в третьому - надходить певним чином на основі почуттів. Разом з тим у кожної дорослої людини є щось провідне, що визначає основну спрямованість особистості. Одні бачать сенс життя у виробничій або науковій діяльності, інші - в галузі мистецтва, а треті - у громадській діяльності. Звичайно, кожен при цьому може виходити або з
  10. 17. Інтереси
    потреб, але не зводяться до них. Потреба виражає необхідність, інтерес висловлює особисту приязнь до якоїсь діяльності. поглибити і затвердився інтерес може стати потребою. Формування інтересу не завжди починається з усвідомлення потреб, покликання або громадського обов'язку. Інтерес може з'явитися стихійно і несвідомо внаслідок емоційної привабливості
  11. Бурков В.Н., Щепкін А.В.. Екологічна безпека. М.: ІПУ РАН, 2003. - 92 с., 2003
    екологічною безпекою. Основна увага приділяється технології розробки математичних моделей економічних механізмів зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та пом'якшення їх наслідків. Для фахівців, що займаються питаннями регулювання та управління екологічною
  12. СХИЛЬНІСТЬ
    потреби, не тільки з почуття обов'язку, а за особистим бажанням, коли виконання морального вимоги стає власним інтересом
  13. Ситаров В. А., Пустовойтов В. В.. Соціальна екологія: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 280 с., 2000

  14. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА семінарських занять
    характеристика. Сутність натуроцентрізма і його загальна характеристика. Література для підготовки до заняття Бердяєв Н.А. Філософія свободи. Сенс творчості. - М., 1989.-С. 293-325. Ролстон X. Чи існує екологічна етика? / / Глобальні проблеми і загальнолюдські цінності. - М., 1990. - С. 258-288. Швейцер А. Благоговіння перед життям. - М., 1992. - С. 216-229. Тема 4. Екологія та