Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаІсторіяВійськова історія → 
« Попередня Наступна »
Клавінг В.. Громадянська війна в Росії: Білі арміі.-М.: ТОВ «Видавництво ACT»; СПб.: Terra Fantastica. - 637, [3] тобто: 16 л., 2003 - перейти до змісту підручника

Довбор-Мусніцкого Юзеф (Йосип) Романович

(25.10.1867 - 28.10.1937)

Генерал-майор (12.08.1914). Генерал-лейтенант (1917). Генерал Польської армії. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу (1902). Учасник російсько-япон-ської війни 1904-1905. Учасник Першої Світової війни: з 25.02.1916 командир сто двадцять третій піхотної дивізії, 02.1916 -07.1917. Командир 1-го Польського корпусу легіонерів, сформованого в Білорусії, 07.1917 - 01.1918. У Білому русі: підняв антирадянський заколот, захопивши Рогачов, Жлобин та інші міста Білорусії (з метою приєднання їх до Польщі), 12.01.1918. Зазнав поразки, розгромлений 31.01.1918 радянськими військами (під командуванням Вацетіс і Павлуновского-го). Проте, скориставшись настанням австро-німецьких військ (які порушили Брестський мирний договір 1918), а також підтримкою антирадянських загонів Білоруської Ради, Польський корпус легіонерів (1, 2 і 3-тя польські дивізії) захопив Мінськ. Німецькі війська використовували частини Довбор-Мусніцкого для окупації Білорусії. Німецькі війська 21.02.1918 зайняли Мінськ. 05.1918 Довбор-Мусницький розформував свій корпус і відбув до Польщі. 11.1918 прийняв польське громадянство, призначений головнокомандуючим Польської армією і в цій якості перебував і під час радянсько-польської війни 1919-1920.

Одночасно був також політичним суперником Пілсудського. У 02.1919 знятий Пілсудським з поста Головнокомандувача Великопольській армією. Пішов у відставку в 1920 р.

Долгорукий Олександр Миколайович, князь

(27.12.1872-17.01.1948)

Полковник ( 13.04.1908). Генерал-майор (06.04.1914). Генерал-лейтенант (03.1917). Закінчив Пажеський корпус (08.1893) і офіцерський курс східних мов Миколаївської академії Генерального штабу (1905). 07.08.1893 зарахований до Кавалергардського полку, корнет. Поручик - з 08.1897. Учасниць російсько-японської війни 1904 - 1905: за власним бажанням перервав навчання в Миколаївській академії і відбув на фронт; брав участь у боях, перебуваючи у складі козачого полку. У 1904 р. вібою отримав поранення і повернувся в Миколаївську академію, яку закінчив 07.08.1905; зроблений ротмістром. Полковник з 13.04.1908. Командир Кавалергардського полку, 17.12.1912-13.11.1914. Учасник Першої Світової війни: командир Кавалергардського полку. Відзначився у боях під Гумбіненом (08.1914) і Краупішкеном (09.1914). Командир 3-й Донський козачої дивізії, 12.05.1916-03.1917. З 03.1917 - у резерві Петроградського військового округу. Боячись арешту, 02.1918 втік до Києва. Незабаром після приходу до влади гетьмана Скоропадського (29.

04.1918) зарахований на службу гетмановскіх військ. 18.11.1918, після відходу німецьких військ, - заступник командувача (генерал від кавалерії граф Келлер) усіма російськими добровольчими частинами на Україну. Незабаром після захоплення

Києва (14.12.1918) петлюрівцями разом з частиною німецьких військ відбув до Німеччини (у той час як генерал Келлер на наступний день, 15.12.1918, був розстріляний петлюрівцями); перебував у Німеччині , 12.1918-09.1919. З Німеччини 09.1919 прибув до Естонії до генерала Родзянко, який командував Північно-Західної армією. 16.09.1919 призначений командиром 4-ї стрілецької дивізії 2-го стрілецького корпусу (генерал Арсеньєв) Північно-Західної армії (генерал Родзянко). 30.09.1919 в штиковому бою змусив відступити радянські війська і захопив переправу через плюсс, що дало можливість 04.10.1919 увійти в Струги Білі. 10.1919, знявши 4-ю дивізію з позицій у Колпіно, генерал Юденич кинув її в район Гатчини. 11.1919,

відступаючи разом з усією Північно-Західної армією, перейшов до Естонії, де 22.01.1919 армця була скасована і розпущена. На початку 1921 переїхав до Франції. У 1924 - 1929 рр.. працював в Бельгійському Конго. З 1929 р. - в Марокко. Помер у Рабаті (Марокко).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Довбор-Мусніцкого Юзеф (Йосип) Романович "
  1. ІОСФІФ Волоцкой (в миру Іван Савін)
    народився в сім'ї небагатого дворянина. Наприкінці 1450 прийняв постриг в Пафнутьево-Борисовском монастирі. У 1479 р. заснував Волоколамський монастир, де був ігуменом. Йосип Волоцький активно підтримував політику великого князя Василя III (1505-1533). Соч. Йосипа Волоцького «Слова про засудження єретиків»
  2. 3. БУРЖУАЗНІ НАЦІОНАЛЬНІ ФОРМУВАННЯ.
    Як не гарячково йшло формування ударних батальйонів, кілька десятків надійних загонів не могло вже затримати стрімкого ходу революції. Тим більше, що революція часто проникала і в відбірні білі батальйони. У матеріалах Ставки збереглися списки частин, що підлягали виключенню зі складу батальйонів смерті, як «зганьбили себе» відмовою виступити на фронт або виконати бойовий наказ.
  3. Польща
    До літа 1915 Польща була окупована повністю. 5 листопада 1916, під окупацією Німеччини та Австро-Угорщини, проголосили створення Польського незалежної держави. Був створений Регентский рада, якому і належало сформувати майбутній уряд. У серпні 1917 року в Парижі Польський національний комітет офіційно був визнаний Британією і Францією в якості законного представника
  4. Митрополії
    I. Митрополія Унгро-Влахійская (Унгро-Волоська) Єпархії 1. Архієпископія Бухарестська. Кафедра-Бухарест 2. Архієпископія Томісская і Ніжнедунайская. Кафедра - Галац 3. Епископия Бузеуская. Кафедра - Бузеу II. Митрополія Молдови та Сучави Єпархії 4. Архієпископія Яссько. Кафедра-Ясси 5. Епископия Романійская і Калуської. Кафедра-Роман III. Митрополія Ардяльская (Ардеалуйская,
  5. ПОЛЬЩА
    До літа 1915 Польща була окупована повністю. 5 листопада 1916, під окупацією Німеччини та Австро-Угорщини, проголосили створення Польського незалежного держави. Був створений Регентский рада, якому і належало сформувати майбутній уряд. У серпні 1917 року в Парижі Польський національний комітет офіційно був визнаний Британією і Францією в якості законного представника
  6. Князі, великі князі київські
    Кий (6 в.?) Аскольд і Дір (862-82) Олег (882-912) Ігор (912-45) Ольга (945-69) Святослав Ігорович (945-972/73) Ярополк Святославич (972/73-980) Володимир I Святославич (980-1015) Святополк Володимирович (1015-16,1018-19) Ярослав Володимирович Мудрий (1016-18,1019-54) Ізяслав Ярославович (1054-68, 1069-73, 1077 -78) Всеслав Брячиславич (1068-69) Святослав Ярославович (1073-76) Всеволод Ярославич (1076,
  7. Потьомкінські села
    Сегюр продовжував: «Ми посувалися повільно, часто зупинялися і, користуючись зупинками, сідали на легкі судна і каталися уздовж берега навколо зеленіючих острівців, де зібралося населення кліками вітало імператрицю. По берегах з'являлися натовпи цікавих, які безупинно змінювалися і стікалися з усіх боків, щоб бачити урочистий поїзд і піднести в дар імператриці
  8. Предстоятелі Болгарської Православної Церкви
    Архієпископи Іоанн I 1018-1037 Св. Йосиф I 870 - Лев I XI в.? Георгій Леонтій I Димитрій I Сергій I Григорій I Патріархи Феодул I 1065 Іоанн II Лампін ... 1078 або 1079 Іоанн III Тверезий Даміан 927 -? Герман Філіп кін. X в. Давид 1015-1018 Архієпископи (Охридське) Феофілакт I. ок. 1085 -1108 Лев II Мунг ок. 1120 Михайло Іоанн IV Комнін (брат імпер. Алексія I Комніна) сер. XII в.
  9. наступності список православних ієрархів Константинопольської та Російської Церкви.
    № Єрарх Час вступу 1 Андрій Первозванний, Апостол 36 2 Стахів, з учнів Христових (31 жовтня) 37 3 Онисим 53 4 Полікарп 67 5 Плутарх 84 6 Седекіон або Седекія 101 7 Діомен або Діоген 110 8 Елевферій 125 9 Фелікс (св.
  10. ПРЕПОДОБНИЙ Максим Сповідник
    Єпископ Феодосії звернувся до Максима Сповідника зі словами: «Як ся маєш, господине авва Максимі?». Він відповідав: «Так, як Господь від століття передбачив і призначив обставини мого життя, що зберігається Його промислом ». Фео-досій заперечив на це:« Як так? Хіба Бог від віку передбачив і призначив діяння кожного з нас? ». Святий відповідав:« Бог передбачив наші помисли, слова і діяння,
  11. Кого з великих вчених, які працювали в ті роки в НИИКСИ, ти міг би зараз назвати?
    Їх було чимало. Досить назвати Володимира Олександровича Ядова, найбільшого соціолога нашої країни, який деякий час працював у соціологічної лабораторії; лідера радянської психологічної науки, академіка Бориса Григоровича Ананьєва; юриста, академіка Джангира алібі-басовіча Керімова, який у свій час був директором інституту, психологів Євгена Сергійовича Кузьміна, Йосипа Марковича
  12. Київські митрополити
    Михайло (988-992) Леон (тій) (992-1008) Іоанн I (згадується в 1020-і рр.). Феонеміт [Кирило] (згадується в 1039) Іларіон (1051 - до 1055) Єфрем (згадується в 1055; помер, імовірно, після 1061) Георгій (в 1062 прибув до Києва, згадується в 1072-73) Іоанн II (до 1077/78-1089) Іоанн III (1090-91) Микола (згадується в 1097-1101) Никифор! (1104 -21) Микита (1122-26) Михайло I (1130-1145/46)
  13. 15 КВІТНЯ (2 КВІТНЯ СТ. СТ.), неділя. ВЕЛИКДЕНЬ. СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ
    Прп. Тита чудотворця (IX). Мчч. Амфіан і Едеси (306). Мч. Полікарпа (IV). Літургія св. Іоанна Златоуста. Літ. - Деян., 1 зач., I, 1-8. Ін., 1 зач., I, 1-17. На веч.: Ін., 65 зач., XX, 19-25. 16 КВІТНЯ (3 КВІТНЯ СТ. СТ.), понеділок. Світла седмиця - суцільна. понеділок Світлої седмиці. Прп. Микити ісп., ігумена обителі Мідікійс-кой (824). Мц. Феодосії діви (307-308). Прп. Иллирика. Мчч.
  14. Потім Шляпентох поїхав. Давно це було. Які зміни в твоєму житті послідували за цим?
    Після від'їзду Шляпентох група вибірки була розформована. Таню Ярошенко перевели на роботу в соціологічну групу, яка працювала в райкомі КПРС, а мене для спадкоємності залишили в інституті в секторі методики . Ясно, що в інституті не було шансів нам з нею працювати разом. Через весь найширший круг знайомих Шляпентох, залишених ним мені в спадок, я намагалася знайти пристойну
  15. 1.3. І »Ю. Штроссмайера і його мова иа Ватиканському Соборі 1870 про верховенство і непогрішимість римських пап6 Йосип Юрій Штроссмайера
    Рідкісний ієрарх Римсько-католицької церкви, Йосип Юрій Штроссмайера, архієпископ боснійсько-Дьяковская і Сремский - чудова людина нашого часу, а зокрема - великий общеславянский патріот і діяч. Багато користі він приніс всьому слов'янському світу, особегао ж багато добра він зробив у себе на батьківщині - в так званому триєдиному королівстві (Хорватії, Славонії і Далмації), де він
  16. 30. Ісус Христос. Його народження, життя і смерть
    Згідно Біблії, Ісус народився приблизно 2 тис. років тому. Саме від його народження йде сучасне літочислення. Його матері Марії вночі з'явився ангел, який повідомив їй про те, що у неї народиться син. Народження хлопчика було передбачене до його народження. Йосип, чоловік Марії, і сама Марія дуже зраділи цьому. Їм стало відомо від ангела, що їх майбутній син - Син Божий. Саме він повинен буде врятувати