НА ГОЛОВНУ

Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика , обчислювальна техніка і управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

Договір концесії

Традиційно договором концесії вважається договір, що укладається державою з суб'єктом підприємницької діяльності (як правило, іноземним інвестором) , на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок.

Загальні правила концесії передбачені в главі 40 Господарського кодексу України.

З прийняттям Закону України «Про концесії» від 16.07.99 р. договір концесії придбав необхідну правову базу у вигляді спеціального законодавства. Тому в інших нормативно-правових актах з'явилися відсилання до спеціального законодавства про концесії. Так, ст.22 Закону «Про режим іноземного інвестування» у новій редакції свідчить, що надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності та передаються у концесію, здійснюється на підставі відповідного аконодательства України шляхом укладення концесійного договору.

Закон України «Про концесії» від 16.07.99 р. визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також порядок і умови її здійснення.

Концесія - надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння) за умови прийняття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'ектом.концессіі, майнової відповідальності і можливого підприємницького ризику.

Коло об'єктів концесії чітко визначено Законом.

Закон називає об'єкти права державної чи комунальної власності, які надаються у концесію:

майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне предоставл ня послуг у визначених сферах діяльності;

об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг щодо задоволення громадських потреб у визначених сферах діяльності;

спеціально збудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору для задоволення громадських потреб у визначених сферах діяльності.

Закон не називає об'єкти, які не можуть бути надані в концесію.

Ст. 1 Закону «Про концесії» вказує сторони договору концесії - концесієдавця та концесіонера. Концесіонером може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності який відповідно до Закону на підставі договору отримав концесію. Концесія-датель - орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів або органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору.

Позначення Законом в якості концесіонера тільки суб'єкта підприємницької діяльності свідчить про підприємницьку спрямованості концесії. Отже, концесіонер використовує договірну форму концесії не в цілях особистого чи сімейного споживання, а для досягнення цілей підприємницької діяльності, тобто самостійній, ініціативній, систематичній, здійснюваної на свій ризик діяльності, націленої на отримання прибутку.

Поряд зі значною свободою у здійсненні концесійної діяльності одним з її принципів є державне регулювання і контроль за її здійсненням. Зокрема, Закон встановлює суттєве обмеження концесійної діяльності - передача концесіонером своїх майнових прав, вите ающіх з концесійного договору чи об'єктів концесії, повністю або частково третім особам можлива тільки за умови надання на це згоди концессіеда-теля, якщо інше не встановлено спеціальним законом про концесійну діяльності в окремих сферах господарської діяльності.

Хоча це правило і названо обмеженням концесійної діяльності але, по суті, з нього випливає право концесіонера передавати як майнові права, що випливають з концесійного договору, так і саме майно, що є об'єктом концесії, повністю і частково, третім особам. Само обмеження полягає в тому, що це можливо тільки за умови надання на це згоди концесієдавця.

Ст. 4 Закону містить застереження «якщо інше не встановлено спеціальним законом про концесійну діяльність в окремих сферах державної діяльності». Виникає питання: ця обмовка ставиться до можливості передачі концесіонером своїх майнових прав та майна чи до необхідності обов'язкового отримання на це згоди концесієдавця. Думається, що йдеться і про те, і про інше. Закон передбачає загальне правило, виключення з якого можуть бути передбачені спеціальним законодавством.

Це правило має диспозитивний характер і передбачає можливість іншого рішення питання не безпосередньо в договорі концесії, а в спеціальному законодавстві.

Вибір концесіонера здійснюється переважно на конкурсній основі. Розділ II Закону регулює процедуру проведення концесійного конкурсу, починаючи від порядку прийняття рішення про надання концесії і кінчаючи подачею заявок на участь у концесійному конкурсі.

Концесійна діяльність здійснюється на підставі концесійного договору. Це правило названо одним із принципів концесійної діяльності (ст. 2). Отже, концесійна діяльність повинна всеїда і скрізь в Україні, незалежно від виду здійснюваної діяльності чи її сфери, опосредоваться договором концесії.

Договір концесії (концесійний договір) визначений у Законі як договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії або істотно його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до Закону з метою задоволення громадських потреб.

З цього визначення випливає, що договір концесії є оплатним і взаємним.

Законом визначені як мінімальні, так і максимальні терміни, на які укладається договір концесії - не менше 10 років і не більше 50 років.

Правила про мінімальні і максимальні терміни договору концесії є імперативними. Такий висновок випливає з вказівки Закону, що термін дії концесійного договору може бути змінений за згодою сторін в межах зазначених строків. Отже, свобода сторін у визначенні та зміну терміну договору обмежена певними рамками. Сторонам надана можливість укладати договір на будь-який термін, який визначається ними, але не менше встановленого Законом мінімального терміну і не більше максимального терміну, визначеного Законом.

Разом з тим, концесіонер має право на продовження строку договору у разі виконання його умов.

Концесійний договір вважається укладеним з дня досягнення домовленості про всі істотні умови і підписання сторонами тексту договору. З цього законодавчого положення можна зробити висновок, що договір концесії є консенсуальним.

Зміст договору концесії становить сукупність умов, в яких закріплені взаємні права та обов'язки концесієдавця та концесіонера.

Істотними умовами договору концесії в Законі названі: сторони договору; види діяльності, роботи, послуги, що здійснюються за умовами договору; об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії); умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності; перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на вироблені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги), термін дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України; умови використання вітчизняних технологій, техніки, сировини, матеріалів; умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації названих поліпшень; умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення об'єкта концесії та умови його повернення; відповідальність за виконання сторонами зобов'язань; страхування концесіонером об'єктів, взятих у концесію; порядок продовження та припинення дії договору, порядок вирішення спорів між сторонами.

Цей перелік умов не є вичерпним. За угодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.

У істотні умови концесійного договору згідно з прямою вказівкою Закону (ст. II) включається обов'язковість одержання концесіонером в установленому порядку ліцензії, якщо концесіонер осуществля-ет підприємницьку діяльність, яка згідно з законодавством України підлягає ліцензуванню.

Закон не містить спеціальних вимог до форми договору концесії, проте передбачає його реєстрацію.

Концесійний договір підлягає реєстрації, при цьому реєстраційний орган визначається за критерієм об'єкта концесії. Якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. Органом реєстрації є виконавчий орган відповідної ради в разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права комунальної власності. При цьому також необхідно повідомляти до Фонду державного майна України про укладення концесійного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів» затверджено Положення про реєстр концесійних договорів, де встановлено перелік документів, які необхідно подати до Фонду державного майна для реєстрації договору.

Методика розрахунку концесійних платежів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 639.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04. 2000 р. № 642 затверджено Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію.

Типовий концесійний договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 643.

Порядок визначення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів, дотацій, компенсацій, та умови їх надання затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1114.

Концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг регулює ряд спеціальних нормативно-правових актів:

Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» від 14.12.99 г .;

Порядок визначення об'єктів концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2000 р. № 1064;

Порядок відшкодування за безкоштовний проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2000 р. № 1065;

Порядок встановлення максимального розміру плати за проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії;

Порядок проведення концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 р. № 1521;

Типовий концесійний договір на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 р. № 1519.

Угода про розділ продукції

Угоди про розділ продукції як один з видів інвестиційних договорів отримали регламентацію в Законі України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.

09.99 р., який регулює відносини, що виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції . При цьому продукція - це корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин. Одна частина виробленої продукції (загального обсягу продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт виміру), звана компенсаційною продукцією, передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат. Інша частина - прибуткова продукція - розділяється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією.

 Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на певній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. 

 Угода про розділ продукції може бути двостороннім або багатостороннім, тобто його учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими такою угодою. Воно полягає з переможцем конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному Законом. 

 Угода про розділ продукції має бути укладена у письмовій формі і відповідати вимогам конкурсу на укладення такої угоди та вимогам Закону. 

 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції» від 29.11.2000 р. № 1756. 

 Одним з видів інвестиційних договорів є договір про спільну інвестиційну діяльність. 

 Договір про спільну інвестиційну діяльність 

 Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію ції, спільне виробництво тощо), не пов'язаної із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України. 

 Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами). Майно, що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше 3-х років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. 

 Ці договори підлягають державній реєстрації відповідно до Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р. № 112. Детально процедуру здійснення такої реєстрації регулює Інструкція про порядок здійснення державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 20.02.97 р. № 125. 

 Державній реєстрації підлягають вищевказані договори, не пов'язані із створенням юридичної особи, укладені відповідно до ст. 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування». 

 Такі договори (контракти) повинні передбачати здійснення іноземної інвестиції та спільну діяльність, що базується на співробітництві двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких хоча б один є іноземним інвестором, спільний розподіл результатів та ризиків від такої діяльності. 

 Державна реєстрація таких договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до ст.ст. 23 і 24 Закону «Про режим іноземного інвестування». Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації, складена за формою і заповнена згідно порядку, встановленому Міністерством економіки, і спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі (контракті). Картка державної реєстрації договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у трьох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий - до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, третій - залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. 

 Порядок відкриття рахунків для здійснення операцій за договором про спільну діяльність за участю іноземних інвесторів визначено Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 18.12.98 р. № 527. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Договір концесії"
  1.  7.19. Договір комерційної концесії
      договору комерційної концесії обумовлена ??широким поширенням цього договору як у закордонній, так і у вітчизняній підприємницької діяльності. Зокрема, широко використовують комерційну концесію (франчайзинг) всесвітньо відомі підприємства громадського харчування (наприклад ресторан «Макдоналдс»), готелі (готель «Хілтон») та ін Цей договір регулює відносини,
  2.  ПЕРЕДМОВА до четвертого видання
      договорами поставки, контрактації та довірчого управління майном. В розділ 16 включені важливі питання захисту права власності та відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних організацій. Значна увага в четвертому виданні приділяється аналізу нового законодавства, особливо законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про вексельний
  3.  Форма авторського договору
      договір повинен укладатися в письмовій формі. У деяких випадках Закон допускає укладення авторського договору в усній формі або шляхом застосування особливого порядку укладання договорів. Крім того, згідно загальним правилом, передбаченим російським цивільним законодавством, відсутність письмової форми договору не тягне його недійсність, а тільки позбавляє сторони у разі звернення до
  4.  11.6. ФОРМИ СПІЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. № 937. Відповідно до цього Порядку: векселедавцем є підприємство з іноземними інвестиціями; вексель випускається у формі простого векселя; вексель виписується на суму ввізного
  5.  Оформлення договору
      договір укладено між: 1) _______________________ (далі - Правовласник), з одного боку, і 2) _______________________ (далі - Правонаступник), з іншого боку, надалі разом іменуються Сторони. Зрозуміло, замість слова «правовласник» залежно від ситуації можна використовувати будь-які інші слова для позначення передавальної права сторони договору - «автор», «спадкоємець»,
  6.  Договори про створення твору (авторські договори замовлення)
      договором не буде передбачено ніяких умов про передачу прав, то особа, яка замовила портрет, зможе володіти його оригіналом на праві власності, але для створення копій і навіть для показу створеної картини на виставці буде потрібно отримувати додаткову згоду у художника або того, кому він передасть свої права на створений ним твір. Зрозуміло, особа, яка замовила створення твору і
  7.  Різновиди договору найму
      договору найму: договір прокату, договір найму (оренди) земельних ділянок, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, договір найму (оренди) транспортних засобів, договір лізингу. Так, особливості договору найму будівлі або іншої капітальної споруди визначені СТ.СТ.793-797 ЦК. Ці особливості стосуються: 1) форми договору і його реєстрації. Договір найму будівлі або
  8.  Умови про території в авторському договорі
      договором дозволяється здійснювати використання творів, доцільно якомога точніше визначати в самому договорі. Правда, як і для термінів передачі прав, стосовно території чинне законодавство містить доповнюю норму, згідно з якою «за відсутності в авторському договорі умови про територію, на яку передається право, дія переданого за договором права
  9.  Припинення договору доручення
      договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору
  10.  7.2. ДОГОВІР ПОСТАВКИ
      7.2. ДОГОВІР
  11.  7.6. Договір найму (оренди)
      7.6. ДОГОВІР НАЙМУ
  12.  7.8. ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
      7.8. ДОГОВІР ОРЕНДИ
  13.  Умова про винятковість прав, переданих за авторським договором
      договорі слід вказувати, які права по ньому передаються - виключні або невиключні. Формулювання при передачі виключних прав може бути простою. Права передаються правонаступникам на винятковій основі. Або дещо більш складною: Стосовно зазначених у цьому договорі способів використання Творів Права передаються правонаступникам на винятковій основі,
  14.  Перевезення і транспортні договори
      договори, різні за правовою природою та змістом. Загальні положення про перевезення визначені в главі 64 ЦК. Згідно ст.908 ГК перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно з ними
  15.  ТЕМА 3. ТЕОРІЇ ПРИРОДНОГО ПРАВА ТА ГРОМАДСЬКОГО ДОГОВОРУ В ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ
      договорі: Трактати. М., 1998. С. 67-68, 93-97, 102, 104-105, 106 - 122, 139-132, 136-139. Руссо Ж.-Ж.. Про суспільний договір, або Принципи політичного права / / Про суспільний договір: Трактати. М., 1998. С. 198-213, 216-224, 232-233, 238-240, 270-271. Філософія епохи ранніх буржуазних революцій. М., 1983. С. 223-252. Асмус В.Ф. Жан-Жак Руссо / / Асмус В.Ф. Історико-філософські етюди. М.,
  16.  10.1. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ)
      договорами (контрактами). Згідно ст. 382 ГК суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згода на
  17.  Передача прав на твір. Авторські договори
      договором. Дану формулювання прийнято тлумачити розширено. У російському цивільному праві визначальне значення має не назва, а зміст договору. Таким чином, не настільки вже важливо, як саме називатиметься договір, по якому передаються авторські права, - «авторський договір», «договір про передачу авторських прав», просто «договір», «угода», «контракт» чи інакше. Головне, щоб у
  18.  Терміни охорони авторських та суміжних прав
      договірного регулювання. Розробники, по-перше, ввели нову термінологію, а по-друге, допустили можливість укладення договору про «відчуження виключного права на твір», тобто його передачі правонабувач в повному обсязі і назавжди. Раніше існувала і в даний час продовжує діяти двочленна система авторських договорів про використання твору: