Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка і управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаСоціологіяЗагальна соціологія → 
« Попередня Наступна »
Вильковский М. . Соціологія архітектури. - М.: Фонд «Російський авангард». - 592 с., Мул., 2010 - перейти до змісту підручника

Архітектура та будівництво як рівні систем формоутворення

Головною ознакою архітектурної споруди

А.В. Іконніков вважає «простір, доцільність-

але організоване для соціально значущої мети, вме-

щающую людини і сприймається їм зорово»

[37. - С. 92]. Іншим істотною ознакою архі-

тектури, на відміну від об'єктів узкопрактические

будівництва, автор вважає «заздалегідь программи-

руемого інформацію, яка закладається в про-

Він вивів. Ця інформація несе загальнокультурний,

емоційно-естетичне і художнє со-

тримання, важливе як для практичної орієнтації

людей, так і для формування їх психологічних

і ціннісних установок, виховання особистості. Ар-

хитектура служить організації життєдіяльності

не тільки своїми матеріальними структурами, обидві-

спечівающімі необхідні умови здійснення

ня процесів, а й тією інформацією, яку вона

несе. Її твори володіють як матеріально-

практичною корисністю, так і інформаційно-

естетичною цінністю »[37. - С. 93].

Третя ознака архітектури, по А.В. Іконнікова,

це її включеність в систему об'єктів - будівля входить

в комплекс споруд; комплекс, в свою чергу, є при-

ляется елементом населеного місця в цілому. При цьому

архітектурні об'єкти утворюють основу предметно-

просторового середовища, яка взаємодіє

199

ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА

І СОЦІОЛОГІЯ

з суб'єктом (людиною, групою, міським спільнота-

ством, людством) і актуалізує його поведінку.

Автор відзначає різні рівні організації середовища:

дизайн, архітектуру та містобудування як теорію

і практику організації розселення та населених місць.

При цьому А.В. Іконніков вважає кордон між архі-

тектури і містобудуванням досить умовною,

так як, з одного боку, рішення архітектурних про-

блем має починатися на містобудівній рівні,

з іншого - будь-які містобудівні рішення здійснювала-

вляются через архітектуру [37. - С. 94].

Мова архітектурного

простору.

Антропоморфні

і космогонічні архетипи

Автор особливо підкреслює, що архітектура фор-

мірует НЕ тільки матеріальні оболонки для про-

цессов життєдіяльності, а й «тексти» повідомлень,

закодовані специфічною мовою форм, позво-

ляющие людям орієнтуватися у фізичному і куль-

турном просторі і закріплюють системи ідей

і цінностей. Спадщина минулого утворює при цьому

в міському середовищі подобу геологічних шарів. «При-

сутствие серед пластів, пов'язаних з різними періоди-

дами історичного часу, робить його втіленням

безперервності людської культури, а зв'язок про-

шлого, сьогодення і майбутнього - однієї з головних тем »

[37. - С. 105]. Разом з розвитком і продовженням цієї

літописі нарощується її загальна складність, що не позво-

ляющая, на думку автора, адекватно здійснювати пе-

РЕВОД цих значень в інші коди (зокрема, ство-

ня їх еквівалентів засобами природної мови).

На думку автора, це призводить до прагнення інтер-

інтерпретувати значення архітектурно-просторових

200

ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ

МЕТОД А.В. Іконнікова.

ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ утопією

форм за допомогою методів і понятійного апарату

точних наук - математики, структурної лінгвістики,

семіотики, теорії інформації. Відправною точкою

розвитку семіотичних методів автор вважає мета-

фору швейцарського лінгвіста Ф. де Соссюра про те,

що «кожен елемент мови подібний колоні в Антич-

ном храмі; ця колона, з одного боку, співвіднесена

з іншими частинами будівлі, з іншого боку, якщо ця

колона дорична, вона викликає порівняння з іншими

архітектурними ордерами, наприклад, ионическим або

коринфским, які не присутні в даному про-

странстве. Перше ставлення в сфері мови - сінтаг-

матическому, друге - асоціативне або, як стали на-

зувати його пізніше, парадигматическое »[37. - С. 106].

У 1960-ті роки французький антрополог К. Леві-

Строс, переіначівая думка де Сосюра, намагався рас-

крити зміст просторових форм середовища

через аналогії з природною мовою, проектуючи

на них поняття лінгвістики. Засобами семіотики

вивчали значення форм предметно-просторового

середи представники філософії структуралізму (Ро-

лан Барт і Свен Хессельгрен).

Ці роботи отримай-

Чи розвиток у дослідженнях архітектурної форми

Дж. Бродбента, Франсуази Шое, Умберто Еко. Автор

згадує також відомі дослідження архитекту-

ри і її сприйняття з позицій гештальтпсихології

Р. Арнхейма [234].

На думку А.В. Іконнікова, методи семіотики

себе не виправдали. Вони приводили складні логічні

процедури до тривіальних висновків, які могли

бути зроблені за допомогою традиційних міркувань.

На думку автора, архітектура безсумнівно перед-

ставлять собою систему знаків - специфічна мова,

має свою семіотику і свій синтаксис. Але він не-

зводимо до природної мови, оскільки безпосередньо зави-

201

ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА

І СОЦІОЛОГІЯ

сит від взаємодії в загальній системі, від контексту.

Наприклад, значення архітектурних форм допускають

інтерпретації залежно від особливостей особисто-

сти, установок сприйняття, що визначаються ситуацією,

що виключено для природної мови. Відзначаючи зна-

чення семіотики для вивчення архітектури, А.В. Ікон-

ніків бачить його у відновленні відносини до форми

архітектури як носію культурних значень, що не свя-

занних лише з використанням об'єкта. Автор вважає,

що можливими напрямками таких досліджень

може бути феноменологія і екзистенціальна фено-

Менологія як звільняють від установок на жорстке

натуралістичне розчленовування суб'єкта та об'єкта, по-

зволяют при вивченні предметно-просторового

середовища включати людини в процес життєдіяльності.

Для адекватного розкриття «людського виміру»

об'єктів архітектури автор пропонує використовувати

методи герменевтики як мистецтва розуміння і тол-

Ковані текстів і перекладу смислів творів зод-

пра ці минулого на живу мову актуальної культури.

Необхідною складовою будь-яких подібних дослі-

джень, на думку автора, повинен бути історико-

генетичний метод. Використовуючи цей метод, автор про-

водить своє дослідження просторових форм

в різні історичні часи [37. - С. 109].

В рамках свого дослідження А.В. Іконніков

припускає, що фундаментальну основу архитек-

турних мов і ціннісних переваг склад-

ляє система архетипів, що склалися в доязиковий

період з колективного несвідомого (за Юнгом),

закріплена в міфах і просторових формах ру-

котворной середовища. Архетипи визначають будову ар-

буді простору і несуть в собі культурні

значення, що відображають ціннісні установки людей,

їх екзистенціальну позицію. При цьому автор разли-

202

ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ

МЕТОД А.В. Іконнікова.

ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ утопією

чає символіку антропоморфних (олюднених) ар-

хетіпов і змінюють їх у міру розвитку землеробства

і ускладнення суспільних структур космогонічних

(небесних) архетипів [37. - С. 116]. Антропоморфні

архетипи пов'язували природне і обжите «чоловіча-

ське» простір, його поселення. Територія посе-

лення прирівнювалася до будинку, а будинок - до штучного

тілу і разом з тим до образу соціуму і його оточення.

Так, «голова» в системі селища деяких народностей

була житлом вождя або домінуючого племені,

а в межах будинку - місцем глави сімейства. Іноді оче-

ловечіваніе середовища відбувалося в буквальному сенсі,

коли люди стародавніх культур створювали символічні

зображення великого масштабу, що не охоплюються гла -

зом з якихось реальних точок зору. Найбільшою з-

вестность користуються геометричні фігури і схе-

матические зображення тварин, птахів і рослин

культури Наско в Перу і « Білий кінь з Уффінгдона »

(Великобританія, Беркшир, I в. до н. е..) [37. - С. 115].

До базових понять-архетипів автор відносить

кругову (кільцеву) планування поселення як во-

площеніе небесного кола (модель Всесвіту) ; ар-

хетіп близнюків-прабатьків як втілення про-

протилежних начал, об'єднаних в нероздільну

пару - символ симетрії. Автор наводить приклади

символіки просторової організації поселення

та її значення для людей. Так, К. Леві-Строс при вивчений-

нии індіанського племені бороро в Центральній Бразі-

ща зауважує, що знайдене плем'я наполегливо сопротив-

лялось включенню в систему чужої їм цивілізації

до переселення в села з іншої, відмінної від кільці-

виття, плануванням - тоді асиміляція сталася Би-сь-

ро [37.

- С. 118].

Інший приклад - наприкінці ХVIII століття в Росії, по-

сле селянської війни Омеляна Пугачова, государ-

203

ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА

І СОЦІОЛОГІЯ

ственная адміністрація змушена була здійснювати

перепланування сіл з кільцевим планом в лінійну ,

знищуючи древній просторовий символ [37. -

С. 119]. Кругова планування пізніше стала генетичний

ським кодом просторової організації міст.

На думку автора, відтворення в середовищі структури

Всесвіту здавалося запорукою участі вищих сил в судь-

бе міста, їх заступництва. До найважливіших археті-

пам автор відносить символіку центру поселення, прини-

мавши на себе функцію зв'язку між Небом, Землею,

Пеклом, стаючи Віссю світу (Axis Mundi). Такий зв'язок

втілювалася в образі Священної гори чи світові-

го древа. Функції Священної гори брав на себе

храм або палац [37. - С. 120]. З ідеєю Осі світу свя-

зувати схема впорядкування простору древніх го-

пологів. Від осі (центру) за чотирма напрямками - сто-

сторонам світла, визначеним рухом Сонця, Місяця

і зірок, - брали початок гілки хреста головних горизонтальних і по-

тальних осей. Хрест надалі приводив до расчле-

нению простору на прямокутні сітки. Таким

чином складалася прямокутне планування вулиць

в поселеннях багатьох культур Стародавнього Єгипту, Месопо-

таміі, містах Центральної Америки і в Китаї . Її раз-

работка в Античній Греції, приписувана Гипподама

Аристотелем, поклала початок безперервної традиції

 регулярного містобудування на Європейському кон- 

 континентів [37. - С. 121]. 

 Символіка просторової форми реалізовувати- 

 валась не тільки в організації макропространства, 

 а й мікросвіту жител. Символіка центру Світу, осі 

 пов'язувалася з архетипами антропоцентрического вос- 

 ємства і ставала для людини нульовою точкою від- 

 рахунки в його пережитому екзистенційному просторі 

 стве. Елементами, що відзначають цю вісь в будинку, могли 

 бути стовп, центральна опора шатра, отвір в Зені- 

 204 

 ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ 

 МЕТОД А.В. Іконнікова. 

 ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ утопією 

 ті, через яке виходить дим вогнища, або внутрішній 

 дворик [37. - С. 122]. Автор, посилаючись на Зігфріда Гі- 

 діона, відзначає, що в міру історичного розвитку 

 архетипічно можна виділити три концепції архі- 

 тектурного простору. Перша з давніх часів 

 до Античній Греції - архітектура як обсяг. Друга, 

 починаючи з античного Риму - архітектура інтер'єрного 

 пространствавнутриорганизованныхмасс.Третья-реа- 

 лізованних на рубежі ХIX-XX століть - взаємодія 

 обсягу та інтер'єрного простору [37. - С. 123]. 

 Автор ілюструє ці положення прикладом пі- 

 рамід Стародавнього Єгипту, називаючи їх «упредметненими 

 посланнями архетипической значущості », поєднавши- 

 ми в собі мегаліти з позачасовими математичними 

 абстракціями, вперше матеріалізовані. У міфо- 

 логічному плані піраміди з'єднували поняття Миро- 

 вої гори і Сонця. Маса піраміди, в людському 

 сприйнятті, пануючи над навколишнім ландшафтів 

 тому, захоплює простір навколо полем сил, аку- 

 муліруя енергію, витрачену на зведення моноліту 

 [37. - С. 127]. Центр Миру в багатьох культурах пов'язаний 

 з символічним образом «Світового дерева». В образі 

 Всесвіту середньовічного християнства центр на кар- 

 ті світу - це Єрусалим, а центр міста - це собор, ко- 

 торий розглядався як модель космосу. Важливе зна- 

 чення в середньовіччі надавалося символізму чисел. 

 «Числа 3 (число Святої Трійці, символ духовного) і 4 

 (Символ великих пророків, євангелістів, як і числа 

 світових елементів і пір року, тобто матеріального 

 світу), р'авно як їх сума - 7 і твір - 12, гра- 

 Чи велику роль у конкретизації ідеального архетипу 

 міста. Шикувалися складні семірічние і двенад- 

 цатірічние системи, що зв'язували як число виділений- 

 них елементів, так і числове вираження і соотноше- 

 ня величин »[37. - С. 188]. 

 205 

 ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА 

 І СОЦІОЛОГІЯ 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Архітектура і будівництво як рівні систем формоутворення "
  1.  Вильковский М.. Соціологія архітектури. - М.: Фонд «Російський авангард». - 592 с., Мул., 2010

  2.  АРХІТЕКТУРА ВІД МЕГА ЛІТА ДО мегаполіс в РОБОТАХ Д. Швідковскій
      архітектури архітекторами ле-жит і робота ректора МАРХИ Дмитра Швідковского «Від мегаліта до мегаполісу» [42]. Автор сам каже, що книга не містить складних теоретичних викл-док, але є спроба висловити ставлення до зодчества як до великого мистецтва, і що технічна сторона проектування і будівництва витіснила в настою-ний час художнє
  3.  СОЦІОЛОГІЯ АРХІТЕКТУРИ В. Глазичева
      архітектури в першу чергу слід від-мітити роботи В.Л. Глазичева [242]. Найбільш близька до теми дослідження його стаття «Соціологія архитекту-ри - яка і для чого?» [41]. Автор правильно ставить питання про проблеми від-носіння соціології та архітектури. Соціальні проблеми архітектури залишаються «над» конкретними проектами при їх
  4.  ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД А.В. Іконнікова. ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ Утопії
      архітектури. Всього ним було написано більше п'ятдесяти книг, розглядатися різні питання архітектури та місто-будівництва. 197 ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА І СОЦІОЛОГІЯ Архітектурна форма і функція Іконніков зазначав, що архітектура утворює
  5.  Якісні характеристики видів мистецтв і їх взаємодія
      архітектура зародилася в глибокій старовині. Як область мистецтва архітектура оформляється в культурах Дворіччя і Єгипту, вона досягає розквіту і отримує авторство в Стародавній Греції і Римі. У трактаті архітектора Вітрувія «Десять книг про архітектуру» народжується теоретичне знання про цю сферу людської творчості. Домінуючим видом мистецтво стає в епоху Середньовіччя. В епоху
  6.  СКЛАДОВІ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ.
      архітектура і скульптура відрізняються витонченістю строгістю ліній. Римська скульптура урочисто звеличувала значимість римських полководців, цезарів. Класові принципи давньоримської етики та естетики. Амфітеатр Флафія в Римі (Колізей). 75-80 - і рр.. Колізей - багатофункціональне архітектурна споруда. Це - досугово-видовищне будівля (цирк, театр, місце для битви гладіаторів. {Foto32}
  7.  НІМЕЦЬКА ШКОЛА СОЦІОЛОГІЇ АРХІТЕКТУРИ
      архітектури Все розглянуте вище не може бути вико-вано як основа соціології архітектури, але може розглядатися лише як окремі погляди на архитекту-ру різних соціологічних теорій. Важливим етапом у розвитку соціології архитек-тури як науки є цілий ряд розробок в рам-ках німецькій соціології. Німецький варіант свобод-ної
  8.  Місце соціології архітектури в структурі загальної соціології
      архітектури для визначення цієї галузі науки, в лютому 2007 року на засіданні у Франкфурті Гер-берт Шуберт (Кельн) використовував поняття соціології міста як вихідну точку для більш докладного роз-гляду соціології архітектури, в тому числі для розмежування соціології архітектури та соціології міста. У першій запропонованої ним системі взаимосвя-
  9.  ВА ЛЬТЕР Беньямін І СОЦІОЛОГІЯ АРХІТЕКТУРИ
      архітектурі, Беньямін рассуж-дає про її універсальності і вічності щодо інших мистецтв. Беньямін зазначає, що архітектура, поряд з епосом і, в даний час, з кіно, з древ-кро часів була мистецтвом колективного вос-ємства на відміну, наприклад, від живопису. Він пише, що архітектура «з давніх часів представляла про-тотіп твори
  10.  Механізми економічної відповідальності.
      будівництва та ін). Відповідні стандарти стосуються, в першу чергу, застосовуваних технологій виробництва (або будівництва), організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпеки виробництва, обмежень на гранично допустимі концентрації, викиди або скиди. До цієї ж групи механізмів віднесемо механізми експертизи (проектів, підприємств), в яких оцінка рівня безпеки
  11.  ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ І НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
      архітектура та містобудування - це різні рівні організації середовища, суміжні, пересічні дисцип-ліни з теорії та практиці організації розселення і населених місць. Кордон між архітектурою і гра-вання представляється ряду дослідників умовної [37. - C. 93]. Крім того, очевидно, що гра-вання і урбаністика - це різні підходи до
  12.  Функції системи забезпечення інформаційної безпеки
      архітектури - забезпечення довірчої середовища для розподілених обчислень. Це досягається через механізми, що виконують аутентифікацію, контроль доступу або авторизацію, цілісність, конфіденційність, і запобігається відмова від виконаних дій. Весь цей набір якостей повинен втілюватися в повній і ефективній системі безпеки. Необхідно забезпечити довіру до всіх можливих точках,
  13.  Механізми обмеження ризику (квот)
      будівництва і т.д). Відповідні стандарти стосуються, в першу чергу, 80 застосовуваних технологій виробництва (будівництва), організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпеки виробництва. Норми і нормативи обмежують, як правило, гранично допустимі концентрації, викиди або скиди. Позначимо w - встановлену квоту на рівень безпеки виробництва. У простому випадку
  14.  ГОТИКА (від італ. Gotico, букв. - Готський, від назви германського племені готів)
      архітектурним типом став міський собор: каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки спираються на стовпи; бічний розпір хрестових склепінь, викладених на нервюрах, передається аркбутанами на контрфорси) дозволила створювати небувалі по висоті і просторості інтер'єри соборів, прорізати стіни величезними вікнами з кольоровими вітражами. Устремління собору вгору виражено гігантськими
  15.  Явище деконструктивізму
      архітектурою в со-поставлении з російським конструктивізмом (не раз-деляя, однак, російську громадську теорію). Со-радянським архітектори конструктивізму були захоплені сучасною технікою (пересування) і, більше того, космічним простором, можливістю повного «оволодіння простором» 46. У 1920 році в Радянському Союзі проектуються літаючі
  16.  4.4. Архітектура ІТКМ
      архітектура стала неадекватна сучасним інформаційним технологіям, а децентралізовані системи не забезпечують необхідного рівня керованості, надійності, інформаційної безпеки і характеризуються неприпустимо високими експлуатаційними витратами. Основний спосіб подолання недоліків повністю децентралізованих систем полягає в розумній концентрації інформаційних та
  17.  3. Твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва.
      архітектури та містобудування, а також вперше спеціально згадані в новому законі твори садово-паркового мистецтва мають відомої специфікою в порівнянні з іншими об'єктами авторського права. Насамперед вони, подібно творам декоративно-прикладного мистецтва, мають подвійне призначення. З одного боку, вони служать задоволенню певних матеріальних потреб
  18.  I. АРХІТЕКТУРА І КОМУНІКАЦІЯ
      архітектура I.1.1. Якщо семіологія є наукою не тільки про знакові системи як таких, але вивчає всі фено-мени культури, як якщо б вони були системами знаків, грунтуючись на припущенні, що і насправді всі явища культури суть системи знаків і що, стало бути, культура є, по перевазі, комунікація, то однією з областей, в яких