Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо- геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво . Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаСоціологіяЗагальна соціологія → 
« Попередня Наступна »
Вильковский М. . Соціологія архітектури. - М.: Фонд «Російський авангард». - 592 с., Мул., 2010 - перейти до змісту підручника

АРХІТЕКТУРА Ле Корбюзьє І СОЦІОЛОГІЯ. СУЧАСНИЙ МІСТО

Для радянської архітектури мали велике значення

ня теоретичні погляди Корбюзье. В одній зі своїх

183

ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА

І СОЦІОЛОГІЯ

книг він виклав підходи до плануванні сучасних

міст. Корбюзьє, безумовно, віддавав перевагу

геометричности міст, вважаючи криві вулиці до-

рогами ослів і символами свавілля і безпечності,

а прямі вулиці - дорогами людей, результатом їх діяль-

ності і самовладання [227. - С. 7]. Після подроб-

ного аналізу сучасних міст в цілому, Корбюзьє

у другій частині книги докладно описує свій про-

ект сучасного ( ідеального) міста на три мільйони

жителів, показаний в 1922 році на «Осінньому салоні»

в Парижі. Автор викладає основні чотири принципи

планування: розвантаження центру, збільшення щільності

населення, збільшення кількості коштів пересування-

ня, збільшення зеленої площі. Місто Корбюзьє на-

чертан при правильному шаховому розташуванні вулиць

в 400 або 200 метрів. Ідеальний будинок Корбюзьє також

повинен займати 400 м 2. У цьому сенсі ідеальний го-

рід Корбюзьє найбільш близький американським горо-

дам, в першу чергу Нью-Йорку, незважаючи на часту

їх критику автором як недосконалих. Корбюзьє ві-

справ відміну свого міста від Нью-Йорка в більшому про-

сторе і вертикальному зонуванні [227. - С. 91-141].

Сучасне місто, вважає Корбюзьє, вмирає пото-

му, що він не геометричен. Архітектор підкреслює

значення прямих вулиць - порядок дає свободу, - і вва-

тал важливим приведення сучасного міста з його НЕ-

боскребамі до людському масштабу. І ідеальним

вимірником для цього стають дерева, які,

як і людина, на відміну від архітектури, є творіння

природи. Після докладного опису життя свого

ідеального міста автор, як приватного прикладу,

розглядає центр Парижа. Наприкінці книги Корбюзьє

відповідає на питання з Москви, де вже в той час вва-

тал необхідне вивести промисловість з міста,

основним транспортом бачить для Москви з її погодно-

184

АРХІТЕКТУРА Ле Корбюзьє

І СОЦІОЛОГІЯ.

СУЧАСНИЙ МІСТО

ми умовами - метро, ??а трамваї пропонує скасувати

як транспорт, який у майбутньому має перетворитися

в підземний або повітряний метрополітен. Розмірковуючи

про збереження об'єктів культурної спадщини, зауважує,

наприклад, що Кремль необхідно зберегти, але ви-

вести звідти «НЕ властиві йому політичні придатки

і звільнити від деяких захаращують його і мало-

цінних будівель »[227. - С. 203]. Він говорив, що рейок-

вий транспорт має сенс, тільки якщо він об'єднаний

в склади [227. - С. 175-206]. Корбюзьє вважав идеаль-

ної плануванням міста систему прямокутників

по 400 і 200 метрів і критикував дезурбанізаціі, так

як припускав, що розквіт настає тільки при зна-

чительной концентрації населення. У великих містах

навіть смертність, на думку Корбюзьє, нижче. У виводи-

дах він зазначав, що основою сучасної архітектури

має бути соціальна програма [227. - С. 207]. Со-

временники вважали, що Корбюзьє розробляв місто

2000 року. Зараз 2009 рік - в Москві як і раніше мно-

го кривих «ослиних» вулиць, дійсно стало мен-

ше трамваїв, роль основного транспорту ділять метро

і автомобілі, «не притаманні політичні придатки

і захаращують та малоцінні будівлі» як і раніше

повністю наповнюють Кремль, а концентрація населе-

ня стрімко збільшується?

Якщо розглядати літературне теоретичне

творчість архітекторів авангарду, можна помітити

в ньому дві тенденції. Частина авторів, таких як М. Гінза-

бург і Н. Мілютін в співзвуччі з Корбюзьє (Н. Мілютін,

наприклад, прямо зазначав у книзі вплив на нього ідей

М. Гінзбурга і Корбюзьє), писали об'ємні праці, на-

наповнені емпірикою, докладним описом своїх

теорій і знайдених ними цікавих емпіричних за-

закономірностей. Так, М. Гінзбург в «Житло» докладно

описав пошук оптимальних житлових осередків типу F, житло

185

ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА

І СОЦІОЛОГІЯ

перехідного періоду, експериментальні Дом-комуну

і пр., а Н. Мілютін наочно розглянув в «Соцгороде»

свою поточно-функціональну схему розвитку линів-

ного міста, наводячи різні приклади і наочні

ілюстрації своїх думок.

У соціологічному сенсі

праці Корбюзьє, Гінзбурга і Мілютіна мають велике

значення і дозволяють використовувати їх для детального

аналізу відповідних архітектурних течій. Дру-

гаю тенденція простежується у творчості К. Мель-

никова [223] і А. Бурова [224-226]. Їхні твори

носять явно виражений «літературний» характер

і є, по-суті, більше роздумами авторів

про себе і свою ролі в архітектурі, ніж про архітектуру

як такої. Маючи безперечну художню цін-

ність, мемуари К. Мельникова і А. Бурова, з социоло-

гической точки зору, не уявляють, на думку

автора, великої цінності. Цікаво відзначити, що

обидва учасника схильні мріяти про архітектуру майбутнього

у вигляді своєрідних соціальних утопій. Так, К. Мель-

ніків, описуючи архітектуру майбутнього, передбачає

поява світлопроникного стін, а місто майбутнього

бачить повністю вертикально зонувати з рухаю-

щимися тротуарами, похилими будинками і тентами для

повітряних доріг. К. Мельников передбачає появле-

ня міст-лікарень, міст м'яса, міст-пантеонів

та ін [223. - С. 137]. Буров, в свою чергу, мріє

про створення в Заполяр'ї штучних міст під ку-

підлогою з штучним небом, освітлюваних при помо-

щі реостатів відповідно до часу доби, з кон-

диціонування клімату, зеленими насадженнями,

метеликами і птахами. При цьому Буров пропонував ис-

пользовать прийом планування Помпеї, при якому

з усіх вулиць і з усіх будинків видно один пейзаж - тільки

небо. «Пір'ястому таких будинків перетворяться на зимовий

сад з тентом-веларіумом, з небом, звідки буде литися

186

ГОЛОВНІ УТОПІЇ АРХІТЕКТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

У публікації С.О. ХАН-Магомедова

сонячне світло. На деревах круглий рік будуть зріти

персики, а з перголи (альтанки) свешиваться грона ві-

ноградов, будуть співати птахи, дзижчати бджоли, дзюрчати ру-

чий, дзвеніти фонтан, і в цей перистиль виходитимуть

житлові кімнати будинку »[224. - C. 92], [225. - C. 73].

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " АРХІТЕКТУРА Ле Корбюзьє І СОЦІОЛОГІЯ. СУЧАСНИЙ МІСТО "
  1. Вильковский М.. Соціологія архітектури. - М.: Фонд «Російський авангард». - 592 с., Мул., 2010

  2. ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД А.В. Іконнікова. ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ утопією
    архітектури. Всього ним було написано більше п'ятдесяти книг, розглядатися різні питання архітектури та місто-будівництва. 197 ВІТЧИЗНЯНА АРХІТЕКТУРА І СОЦІОЛОГІЯ Архітектурна форма і функція Іконніков зазначав, що архітектура утворює
  3. Місце соціології архітектури в структурі загальної соціології
    архітектури для визначення цієї галузі науки, в лютому 2007 року на засіданні у Франкфурті Гер-берт Шуберт (Кельн) використовував поняття соціології міста як вихідну точку для більш докладного роз-гляду соціології архітектури, в тому числі для розмежування соціології архітектури та соціології міста. У першій запропонованої ним системі взаимосвя-
  4. СИСТЕМНА СОЦІОЛОГІЯ І СОЦІОЛОГІЯ МІСТА
    архітектуру, дизайн міських си-стем, управління містом, соціологію міста тощо, т . е. здійснює цілісне вивчення міста, за допомогою системного аналізу, який включає міждисциплінарна-Нарнії дослідження в рамках математичної, ком-пьютаціонной, природничо-наукової та соціально-ін-женернойметодологическихпарадигм [69.-С.134-136]. «У соціології
  5. 2. Спектр підрозділів соціології стосовно до архітектури та теорії архітектури
    архітектури. Поряд з цим цікаво розглянути з-ціологіческіе субдисципліни в їх взаємозв'язку з архі-тектури і теорією архітектури. Соціологія интеллек-Туаля задається питанням про статус і функції, а також про домагання на панування архітекторів і теорети-ков архітектури. Соціологія науки аналізує архі-тектуру і теорію архітектури з точки зору інсти-
  6. Пропозиція системної концепції соціології архітектури
    архітектури в рамках даного підходу будемо вважати споруди в тому вигляді, як вони є. Дослідження будуть орієнтовані на вивчення структури суспільства та механізму соціалізації через розгляд архітектури цього суспільства. Таким обра-зом, головним завданням соціології архітектури є 513 ДОДАТКИ аналіз сучасного суспільства з
  7. НІМЕЦЬКА ШКОЛА СОЦІОЛОГІЇ АРХІТЕКТУРИ
    архітектури Все розглянуте вище не може бути вико-вано як основа соціології архітектури, але може розглядатися лише як окремі погляди на архитекту-ру різних соціологічних теорій. Важливим етапом у розвитку соціології архитек-тури як науки є цілий ряд розробок в рам-ках німецькій соціології. Німецький варіант свобод-ної
  8. СОЦІОЛОГІЯ АРХІТЕКТУРИ В. Глазичева
    архітектури в першу чергу слід від-мітити роботи В.Л. Глазичева [242]. Найбільш близька до теми дослідження його стаття «Соціологія архитекту-ри - яка і для чого?» [41]. Автор правильно ставить питання про проблеми від-носіння соціології та архітектури. Соціальні проблеми архітектури залишаються «над» конкретними проектами при їх
  9. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗАХІДНОЇ Урбаністичні ТРАДИЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ
    архітектура розглядається як точка матеріалізується-ції; затвердження Кевіна Лінча [48; 49 ] про ментальні образах і образоспособності міст; затвердження Амоса Раппопорта [52] про зв'язок людської культури і форми міст, зокрема, наявності у американців і європейців архетипу будинку у вигляді окремого будинку на одну сім'ю із землею і деревами; а також деяких
  10. Література
    соціологічної думки. М.: Прогресс-Політика, 1992. Американська соціологічна думка: Тексти / За ред. В. І. Добренькова. М.: Изд-во МГУ, 1994. Американська соціологічна думка: Тексти / За ред. В. І. Добренькова. М.: Видання Міжнародного університету бізнесу та управління, 1996. Баразгова Е.С. Американська соціологія. Традиції і сучасність. Єкатеринбург, Бішкек, 1997. Гайденко П.П.,
  11. Ерккі Калев Асп. Введення в соціологію, 256 c., 2000
    соціологія активно використовує, поряд з виявленням і використанням власних російських традицій, досвід світової соціології. Так, факультет соціології Санкт-Петербурзького університету має тісні наукові та навчальні контакти з соціологами, соціальними антропологами університетів Билефельда, Берліна, Страсбурга, Лісабона, Гамбурга, Хагена, Амстердама, Турку, Гельсінкі, Сеула і т. д. Спілкування