Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаФілософські наукиЗагальна філософія → 
« Предыдущая Следующая »
АНДРУЩЕНКО В. П., ВОЛОВИЧ В. І. та ін.. ФІЛОСОФІЯ 2000, 2000 - перейти к содержанию учебника

Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ


Антична філософія (спершу грецька, а потім римська) охоплює більш ніж тисячолітній період із VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., зародилася в стародавньогрецьких полісах (містах-державах) демократичної орієнтації і змістом, методами і метою відрізнялася від східних способів філософствування, міфологічного пояснення світу, притаманного ранній античній культурі. Формування філософського погляду на світ підготовлено стародавньогрецькою літературою, культурою (творами Гомера, Гесіода, гномічних поетів), де ставилися питання про місце і роль людини в універсумі, формувалися навички встановлення мотивів (причин) дій, а художні образи структурувалися відповідно до почуття гармонії, пропорцій та міри. Рання грецька філософія використовує фантастичні образи й метафоричну мову міфології. Але якщо для міфу образ світу й справжній світ віддільні, нічим не відрізнялись і, відповідно, порівняні, то філософія формулює як свою основну мету: прагнення до істини, чисте й безкорисливе бажання наблизитися до неї. Володіння повною і визначеною істиною, за античною традицією, вважалося можливим лише для богів. Людина ж не могла злитися із «софією», оскільки смертна, скінченна, обмежена в пізнанні. Тому людині доступне лише невпинне стремління до істини, ніколи не завершене повністю, активне, діяльне, пристрасне бажання істини, любов до мудрості, що випливає із самого поняття філософія.
Для давніх греків, які жили в період становлення цивілізації, світ - величезне зіб рання різноманітних природних і суспільних сил та процесів. Як жити у такому світі? Хто править світом? Як узгодити власні можливості з таємними й могутніми силами природи? Що є буття і які його підмурки, початок? Буття асоціювалося з численністю постійно змінюваних стихій, а свідомість - з обмеженою кількістю понять, що стримували хаотичний прояв стихій. Пошук стійкого першопочатку в змінному кругообігу явищ неосяжного Космосу - основна пізнавальна мета стародавньогрецької філософії. Тому античну філософію можна зрозуміти як учення про «перші початки і причини». За своїм методом такий історичний тип філософії прагне раціонально пояснити буття, реальність як цілісність. Для античної філософії є значущими розумні докази, логічна аргументація, риторико-дедуктивна раціональність, логос. Перехід «від міфу до логосу» створив відомий вектор розвитку і духовної культури, і цивілізації Європи.
У розвитку античної філософії виділяється чотири основних етапи.
Перший етап - охоплює УІІ-У стст. до н. е. і називається досократівським. Філософи ж, які жили до Сократа, так і називаються -досократики. До них належать мудреці із Мілета (так звана Мі-летська школа - Фалес, Анаксимандр, Анаксимен), Геракліт із Ефеса, Елейська школа (Парменід, Зенон), Піфагор і піфагорійці, ато-місти (Левкіпп і Демокріт). У центрі ранньої - досократівської -грецької натурфілософії стояли проблеми фізики та Космосу.
Другий етап - приблизно із середини V ст. до н. е. - до кінця IV ст. до н. е. - класичний. Софісти й Сократ, які вперше спробували визначити суть людини, здійснили антропологічний поворот у філософії. Філософська спадщина Платона й Арістотеля, що характеризується відкриттям надчуттєвого і органічним формулюванням основних - класичних - проблем, найповніше узагальнює і відображає досягнення класичної епохи грецької античності.
Третій етап у розвитку античної філософії - кінець ІУ-ІІ стст. до н. е. - звичайно називають елліністичним. На відміну від попереднього, пов'язаного з виникненням значних, глибоких за змістом і універсальних за тематикою філософських систем, формуються різноманітні еклектичні конкуруючі філософські школи: перипатетики, академічна філософія (Платонівська Академія), стоїчна й епікурейська школи, скептицизм. Усі школи об'єднує одна особливість: перехід від коментування вчень Платона й Арістотеля до формування проблем етики, моралізаторською відвертістю в епоху присмерку й занепаду елліністичної культури. Тоді популярна творчість Теофраста, Карнеада, Епікура, Піррона та ін.
Четвертий етап у розвитку античної філософії (І ст. до н. е. -У-УІ стст. н. е.) - період, коли вирішальну роль в античності став відігравати Рим, під вплив якого потрапляє Греція. Римська філософія формується під впливом грецької, особливо елліністичної. У римській філософії виділяються три напрямки: стоїцизм (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій), скептицизм (Секст Емпірик), епікуреїзм (Тит Лук-рецій Кар). У ІІІ-У стст. н. е. в римській філософії виникає і розвивається неоплатонізм, визначний представник якого є філософ Пло-тін. Неоплатонізм значно вплинув не тільки на ранню християнську філософію, але й на всю середньовічну релігійну філософію.

« Предыдущая Следующая »
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ"
  1. ЛІТЕРАТУРА
    Бохеньский Ю. Духовная ситуация времени.- Вопрос философии. -1993. - №5. Какая философия нам нужна? Размышления о философии и духовних проблемах времени.- Л., 1990. Мир философии: Книга для чтения: В 2-х ч. Ч. І, разд. 1.- М., 1991. Лосев А. Ф. Дерзание духа,- М.,  1988. Корявко Г. Е. Философия как форма общественного сознания.// Очерки теории и истории.- М., 1990. Мамардашвили М. К. Как я
  2. Глава шестая Платон и античная Академия
    античная
  3. Глава двенадцатая Античная наука в эпоху империи
    Глава двенадцатая Античная наука в эпоху
  4. Глава первая 1. Генезис, природа и развитие античной философии.
    античной
  5. Оглавление
    античной философии. Основные черты античной философии Философы Милетской школы (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен) 11 Фалес 11 Анаксисмандр 16 Анаксимен 17 Философы Элейской школы (Парменид, Зенон) 18 Парменид 18 Зенон 23 Гераклит 29 Пифагор 34 Демокрит 39 Софисты 44 Сократ 45 Платон 49 Аристотель 55 Основные философские идеи античности в их развитии и взаимосвязи 57 Вопросы 61 Литература 63 2
  6. С.П.Кушнаренко, Я.В.Кушнаренко. Античная философия: Учеб. пособие. - Новосибирск: Изд-во НГТУ,2003. - 58 с., 2003
    античной философии, оценивается нами с современных позиций. Не следует, однако, забывать о том, что именно в античной философии были проложены пути для мысли, лишь немногими из которых воспользовались потомки. Считая греческую философию пройденным этапом, мы закрываем для себя возможность узреть ту изначальную полноту смысла, которая содержалась во введённых древнегреческими философами понятиях и
  7. ПЕРЕДМОВА
    античній філософії, до сучасних, зокрема і синергетики. Підручник ставить за мету надати допомогу усім, хто цікавиться сучасним станом і розвитком філософії в Україні і за рубежем, розкрити специфіку філософських підходів до вирішення різних актуальних проблем сучасності. Звичайно, підручники з філософії мають загальний недолік: у них подається уже готова сума знань -результат філософствування.
  8. ДИОГЕН ЛАЭРТСКИЙ. О ЖИЗНИ,УЧЕНИЯХ И ИЗРЕЧЕНИЯХ ЗНАМЕНИТЫХ ФИЛОСОФОВ, 1979

  9. Тема 3. Античная философия
    Тема 3. Античная
  10. Литература
    античности и в Новое время: "фюсис" и "на тура". - М.: Наука, 1988. Бергсон А. Творческая эволюция. - М.:ТЕРРА, 2001. Визгин В.П. Взаимосвязь онтологии и метафизики в атомизме Демокрита // Философия природы в античности и в средние века. - М.: ИФРАН, 1999. - С. 13-27. Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. - М.: Наука, 1990. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых
  11. ЧТО ТАКОЕ «ВИЗАНТИЙСКАЯ ФИЛОСОФИЯ»?
    античная и собственно византийская. Если бы античная философия не имела продолжения в Византии, мы сегодня знали бы о ней весьма мало. Ведь все наши издания текстов античных философов основаны на византийских рукописях, и-что, может быть, гораздо важнее-вся наша современная философская культура смогла развиваться в преемственности с античной лишь потому, что византийская цивилизация сделала
  12. РАЗДЕЛ III Три этапа исторического развития античной философии
    античной
  13. РАЗДЕЛ IV Основные понятия и проблемы античной философии
    античной
  14. Гомер на троне в образе Зевса (античный барельеф).
    античный
  15. Характер древнегреческой цивилизации и особенности античной философской традиции
    античной философской
  16. РАЗДЕЛ II Ранняя античная философская мысль: ее возникновение, становление, развитие
    античная философская мысль: ее возникновение, становление,
  17. РАЗДЕЛ I ВВЕДЕНИЕ Проблема изложения, хронологические рамки и периодизация античной философии
    античной