Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
Вікова психологія / Гендерна психологія / Дослідження в психології / Клінічна психологія / Конфліктологія / Кримінальна психологія / Загальна психологія / Патопсихологія / Педагогічна психологія / Популярна психологія / Психокоррекция / Психологічна діагностика / Психологія особистості / Психологія спілкування / Психологія філософії / Психотерапія / Самовдосконалення / Сімейна психологія / Соціальна психологія / Судова психологія / Експериментальна психологія
ГоловнаПсихологіяЗагальна психологія → 
« Попередня Наступна »
Горбунова М.Ю., Ножкина Т.В. . Шпаргалка по психології: Відповіді на екзаменаційні квитки. - М: Аллель-2000 - 64 с. - (Повний залік)., 2005 - перейти до змісту підручника

41. АКТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Активність людини безпосередньо проявляється в його поведінці. Однак, коли ми спостерігаємо за тваринами, ми теж говоримо про їх поведінку. Відмінність поведінки тварин від поведінки людини полягає в тому, що воно є безпосередньо біологічним. Інакше кажучи, поведінка тварини можливе лише по відношенню до предмету, життєвої біологічної потреби, завжди залишаючись в межах їх інстинктивних, біологічних відносин до природи. Відносно людини поведінка є сукупність рухів, актів і дій, які може спостерігати інша людина і які обмежуються і регулюються не тільки його біологічними потребами, але і соціальним середовищем.
Представляючи собою насамперед істота суспільна, людина в своїй поведінці, навіть якщо воно і не носить цілеспрямованого характеру, надходить відповідно до соціальним середовищем процедур і зразків, яких треба дотримуватися.

Іншою формою прояву активності людини є діяльність. Діяльність - динамічна система взаємодій суб'єкта зі світом, у процесі яких відбуваються виникнення і втілення в об'єкті психічного образу та реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в предметній дійсності.

Діяльність - це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, регульована сознаваемой метою. Відносно чоло-Х ка з іншими людьми здійснюється його діяч-^

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "41. АКТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ"
  1. 9.1.1. Поведінкові і когнітивні теорії мотивації Класичний біхевіоризм 1.
    Активність організму початково збуджується внутрішнім мотиваційним станом - «драйвом» (си-уе), яке залежить від потреби, первинної потреби (пеее). 2. Існує сукупність вроджених первинних по требностей: голод, спрага, уникнення болю, потреба у продовженні роду і т. д. 3. Всі нові форми спрямованої предметної активно сти - вторинні потреби - живі організми
  2. 49. ВЧЕННЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ
    активного оволодіння знаннями, вміннями та навичками під керівництвом вчителя. Повідомляючи учням знання, викладач вчить їх мислити і спостерігати, висловлювати зрозуміле в мові. Учень опановує не тільки знаннями, але й способом самостійно мислити, добувати знання. Добре організоване навчання носить виховує характер. У процесі навчання формується особистість учня: її спрямованість, вольові
  3. С. Д. Смирнов Закономірності формування і функціонування образу світу в людській діяльності
    активно направляються суб'єктом орієнтовно-дослідницькі операції і дії на витяг стимуляції із зовнішнього світу і формування образу предметного світу з 252 метою організації різних форм поведінки та виконавчих дій. - Зв'язок об'єкта з його образом (відображенням) опосередковується активними діями суб'єкта, спрямованими на отра жаем ??об'єкт. - Психічний образ
  4. 7. Розвиток діяльності - умова і спосіб розвитку особистості
    як процес, який породжує психіку, а механізми розвитку діяль-ності - як умови формування интеллектуаль-ної, афективної і потребностно-мотиваційної сфер особистості. У ході діяльності відбуваються процеси «опредмечивания» (суб'єкт втілює свої задуми, тобто в конеч-ном рахунку свої психологічні якості, в предметі) і «распредмечивания» (суб'єкт
  5. 33. Провідна діяльність t , в дитячому віці
    активність, що стає необхідною основою для 'розвитку його рухів, сприйняття, мислення, мовлення. Що ж відбувається, якщо потреба у спілкуванні не задовольняється або задовольняється недостатньо? Діти, які опинилися в лікарні або дитячому будинку, отста-ють у психічному розвитку, навіть при гарному гигиени-зації догляді. Вони мляві, апатичні, не відчувають інте-J
  6. 85. ВИДИ ВООБРАЖЕНИЯ
    активно, свідомо ставиться людина до цього процесу. За ступенем вираженості активності розрізняють уяву пасивне і активне. Для пасивного уяви характерно створення образів, які не втілюються в життя, програм, які не здійснюються або взагалі не можуть бути здійснені. Пасивне уява може бути навмисним і ненавмисним. Ненавмисне пасивне
  7. 3.3. Основні методологічні принципи вітчизняної психології
    активності: психічна орієнтування живих організмів носить активний орієнтовно-дослідницький характер, спрямований на дослідження навколишнього середовища і на прогнозування її можливих змін. Слід зазначити, що наявність внутрішніх форм фізіологічної активності, спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища (підтримання гомеостазу), - один з істотних ознак,
  8. 41. Спостереження і спостережливість
    активністю особистості. Людина сприймає не все з того, що кинулося в очі, а виокремлює найбільш важливе і цікаве для нього. Дифференцируя предмети, спостерігач організує сприйняття таким чином, щоб ці предмети не вислизнули з поля діяльності. Систематичний характер цілеспрямованого сприйняття дозволяє простежити явище в розвитку, відзначити його
  9. С. Л. Рубінштейн (1889-1960) Суб'єктно-діяльнісна теорія психіки 1.
    активність живої істоти містить в собі психічні складові, за допомогою яких здійснюється її регуляція. - Слід розрізняти: а) діяльність, в якій присутні ють психічні функції, коли реалізуються життєві відносини людини до навколишнього світу, б) власне психічні функції - психічні процеси. 3. У процесі взаємодії суб'єкта з світом зовнішні
  10. 27. Поняття про діяльність
    активності, що виражається в діяльності, неможливо розкриття багатства духовного життя людини: глибини розуму і почуттів, сили уяви і волі, здібностей і рис характеру. Діяльність - категорія соціальна. Тваринам доступна лише життєдіяльність, що виявляється як біологічне пристосування організму до вимог навколишнього середовища. Для людини характерно свідоме
  11. 50. МОТИВАЦИИ НАВЧАННЯ
    активності й в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями; інші пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажаннями учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин . Виявлено, що для цього у школярів необхідно викликати особливе ставлення до власної мо-тіваціонной сфері, виробити вміння активно її
  12. ГансАйзенк Структурно-типологічний підхід до пояснення особистості людини. Теорія вроджених типів (суперрис) особистості
    активності суб'єкта переважно на свої пережива ня і внутрішній світ або на зовнішній світ. Типи пов'язані з рівнями активації кори головного мозку; - нейротизм - стабільність: емоційна збудливість і стійкість. Типи пов'язані з силою реакцій автоном ної нервової системи на різноманітні стимули; - психотизм - сила «Супер-Его» (тип введений пізніше, в 1976 р.): егоцентризм,
  13. Естетика марксизму.
    Активності набуває конкретний вид. Не абстрактна активність, а саме така активність, яка пов'язана з процесом самоздійснення людської природи за допомогою власної діяльності суб'єкта. Можливо, це знайшло найбільш яскраве вираження у філософії Фіхте з «його активністю стану не-Я за допомогою діяльності Я». У Гегеля все існуюче є інобуття світового духу. Світовий дух