НА ГОЛОВНУ

Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

7.18. Договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

Договори, що опосередковують розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, регулює глава 75 ЦК.

Це договори, пов'язані з використанням та захистом права інтелектуальної власності. Оскільки предметом цих договірних відносин у сфері інтелектуальної власності є виключні майнові права інтелектуальної власності, договорами про розпорядження цими правами притаманна істотна специфіка.

Види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1)

ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2)

ліцензійний договір; 3)

договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4)

договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5)

інший договір про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Цей перелік договорів, врегульованих в ЦК, не є вичерпним.

Договір про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

При недотриманні письмової форми договору про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно (ст. 1107 ЦК).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Згідно ст.1108 ЦК особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності ).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері:

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиняткова ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Ліцензійний договір - це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на ис-користування об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦК та іншого закону (ч.І ст. 1109 ЦК).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому випадку відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити в договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються що не надані ліцензіату.

За відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Якщо в ліцензійному договорі про видання або іншому відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бьггь встановлений максимальний тираж твору.

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ГК, є нікчемною.

Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності.

Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення іншою стороною інших умов договору.

За відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до закінчення терміну дії виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років.

Якщо за шість місяців до закінчення зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це іншу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.

Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нікчемною і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності - це договір, за яким одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог іншої сторони (замовника) та в установлений строк (ч.І ст. II12 ЦК).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

Оригінал твору художньої творчості, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.

Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемною.

Договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності - це договір, за яким одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах (ч.І ст. Ill З ЦК).

Укладення договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, укладені раніше.

Умови договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим ЦК та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемною.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та ліцензійні договори, договори про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, договори про передачу виняткових прав інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації. Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Факт передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до ЦК або іншому закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Інші договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. У Законі України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. в редакції від 11.07.2001 р. передбачена передача (відчуження) майнових прав суб'єктів авторського права на підставі авторського договору.

Автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) може передати свої майнові права, зазначені в ст. 15 Закону, будь-якій іншій особі повністю або частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими,.

Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

Автору та іншій особі, що володіє авторським правом, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст.ст. 21-25 Закону.

Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору.

За авторським договором про передачу виключного права иа використання твору автор (чи інша особа, що володіє винятковим авторським правом) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

 Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами. 

 Права на використання твору, які передаються за авторським договором, вважаються невинятковими, якщо в договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору. 

 Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах і т. п.). 

 Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передане право, розмір та порядок виплати авторської винагороди, а також інших умов, за якими на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута угода). 

 Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. 

 Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору. 

 Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти примірні авторські договори (зразки авторських договорів). 

 Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними. 

 За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди. 

 Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними. 

 Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як переданий-ні суб'єктом авторського права, вважаються такими, і зберігаються за ним. 

 Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду. 

 Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору замовлення, він повинен відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду. 

 Спори про відповідальність за невиконання умов авторських договорів вирішуються у суді. 

 Майнові права виконавців (суміжні права) можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, термін дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. 

 У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором. 

 У разі, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику відеограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження фонограм, відеограм і їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння , а також способом здавання у майновий найм, комерційний прокат та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої ??винагороди за зазначені види використання свого виконання через організації колективного управління або іншим способом. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "7.18. Договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"
  1.  6.1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
      договором (ст.421 ЦК). Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених ЦК, іншим законом або договором. Ст.423 ГК називає особисті немайнові права інтелектуальної власності: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; 2) право
  2.  Розділ IV. Колективного управління майновими правами
      договорів, а також за відповідними договорами з іноземними організаціями, які управляють аналогічними правами. Такі договори не є авторськими, і на них не поширюються положення ст. 30-34 цього Закону. Будь-який автор, його спадкоємець або інший володар авторських і суміжних прав, які охороняються відповідно до розд. III цього Закону, має право передати за договором здійснення своїх
  3.  Суміжні права
      договором або законом. Право інтелектуальної власності виникає: на виконання - з моменту першого його здійснення. на фонограму або відеограму - з моменту її виробництва. на передачу (програму) організації мовлення - з моменту її першого здійснення. Особа, яка має суміжне право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений
  4.  Авторські права
      договору або в силу спеціальних приписів Закону. Слід враховувати, що законодавство, що діяло в період існування СРСР, передбачало дещо інший підхід, зокрема, зовсім іншим чином визначаючи поняття «права авторів» і «авторські права юридичних осіб» (див.: Особливості охорони творів, створених у період існування СРСР) . Поступово авторське право в
  5.  ПЕРЕДМОВА до четвертого видання
      договорами поставки, контрактації та довірчого управління майном. В розділ 16 включені важливі питання захисту права власності та відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних організацій. Значна увага в четвертому виданні приділяється аналізу нового законодавства, особливо законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про вексельний
  6.  Поняття колективного управління майновими авторськими і суміжними правами
      договорів з авторами. Якщо ж згадати про права виконавців (співаків, музикантів, диригентів), виробників фонограм, перекладачів, аранжувальників, а також про те, що права цих осіб можуть переходити до їх спадкоємцям і іншим правонаступникам, то стає зрозуміло, що відповідна юридична навантаження виявиться непосильним навіть для самої процвітаючої організації мовлення.
  7.  Особливості використання творів при колективному управлінні майновими авторськими правами
      договору з кожним з правовласників можуть укладатися особливі ліцензійні угоди з організаціями по колективному управлінню авторськими правами (авторськими товариствами). Закон передбачає можливість застосування системи так званих розширених ліцензій, при яких такі організації можуть діяти від імені всіх правовласників, незалежно від наявності у них договору з кожним з
  8.  6.3. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ВИНАХІД, корисні моделі, промислові ЗРАЗОК і раціоналізаторських пропозицій
      договором або законом (ст.463 ЦК). Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право
  9.  Розділ VI. АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА У четвертої частини Цивільного КОДЕКСУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
      договорів про використання авторських прав (змінена термінологія, введена можливість «відчуження виключного права на твір» в повному обсязі), 2) положення про колективне управління авторськими і суміжними правами. Далі розглядаються деякі найбільш істотні відмінності й нововведення, включені в текст прийнятої нової частини ГК РФ. Слід враховувати, що існує
  10.  Права виконавців
      договорами, які на практиці часто відсутні або містять незаконні положення, у тому числі кабального характеру. Частина прав виконавців автоматично, в силу встановлених Законом презумпцій переходить до виробників фонограм або виготовлювачам аудіовізуальних творів. Так, право на здачу в прокат опублікованій в комерційних цілях фонограми, на якій записано виконання, при
  11.  Поняття «використання твору»
      договорів у залежність від того, чи здійснює користувач підприємницьку діяльність, переслідує чи він яку-небудь комерційну мету, чи приносить використання творів дохід або прибуток. Слід враховувати ряд обставин, значно обмежують область застосування даного правила. По-перше, мова йде тільки про так званих охоронюваних творах, тобто таких, які
  12.  Договір ВОІВ про авторське право і Договір ВОІВ про виконання і фонограми
      договорів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, оскільки їх розробка повинна була дозволити врахувати розвиток нових цифрових та комп'ютерно-мережевих технологій. Однак насправді ці акти регулюють не лише питання, пов'язані з Інтернетом. Швидше, можна відзначити, що поява Інтернету, розвиток форм цифрового запису творів, поширення нових способів комунікації
  13.  Майнові авторські права
      договорів з ними, проте з виплатою для них винагороди. У таких випадках часто говорять про наявність у правовласників особливого права на винагороду (або права на додаткову винагороду, справедливу винагороду, «компенсаційне винагороду» і т. п.). При цьому право на винагороду як би протиставляється виключних прав, оскільки мається на увазі, що у
  14.  Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
      договірних відносинах. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Одним з немайнових прав суб'єктів підприємництва - юридичних осіб - є виключне право иа фірмове найменування (право на фірму). Воно означає, що тільки власнику належить право використовувати фірмове найменування різними способами у підприємницькій
  15.  Право на додаткову винагороду
      договорі (див. відповідний
енциклопедія  заливне  український  гур'ївська  окрошка