Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

7.16. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ

Зберігання врегульовано у главі 66 ЦК.

Договір зберігання - це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажеда-телем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст.936 ГК ).

Договором зберігання, в якому зберігачем виступає особа, що здійснює зберігання на основі підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Роль договору зберігання зросла у сфері підприємництва у зв'язку з переходом України до ринкової економіки.

Характеристики договору. Договір зберігання у побутовій сфері є реальним - вважається укладеним у момент передачі майна на зберігання. Відповідно до ЦК він може бути консенсуальним, якщо зберігач є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто професійним зберігачем.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ЦК договір зберігання вважається оплатним, якщо інше не встановлено договором або установчими документами юридичної особи. Безоплатним є договір зберігання у побутовій сфері. Договір професійного зберігання має БЕЗОПЛАТНО характер (наприклад, до-говір зберігання, що укладається підприємствами-холодильниками, камерами зберігання транспортних підприємств, ломбардами та ін.)

Сторони у договорі зберігання - хранитель (особа, яка надає послуги зі зберігання) і поклажодавець (особа, яка передає річ на зберігання в цілях забезпечення її збереження і подальшого повернення).

Договір зберігання є однією з підстав виникнення зобов'язань зберігання. Ці зобов'язання можуть виникати і з інших основ, наприклад, з договору купівлі-продажу, перевезення та ін Положення глави 66 ЦК застосовуються до зберігання, здійснюваному на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Форма договору. Згідно ст.937 ГК укладається у письмовій формі договір зберігання між юридичним особами, між фізичною та юридичною особою, фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися показаннями свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Термін зберігання. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо термін зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажі датою лем вимоги про її повернення. Якщо термін зберігання речі визначений моментом пред'явлення покла-жедателем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від покла-жедателя забрати цю річ в розумний строк (ст.938 ЦК).

Обов'язки зберігача:

1) забезпечувати збереження речі - вживати всіх заходів, передбачені договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ст.942 ЦК ).

Ці заходи можуть бути встановлені договором сторін і спрямовані на запобігання втрати, псування, нестачі або пошкодження речі. При цьому повинні бути прийняті до уваги специфічні властивості речі (наприклад, схильність псування харчових продуктів). Під час зберігання внаслідок природних властивостей майно може змінюватися, погіршуватися, що має враховуватися як знос речі, не пов'язаний з її пошкодженням, тому це не може враховуватися як порушення зберігачем обов'язку щодо забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, то зберігач зобов'язаний піклуватися про переданої йому на зберігання речі, як про свою власну. Це означає, що до нього не може бути пред'явлено вимогу проявляти про предмет зберігання більшу дбайливість, ніж та, яку він проявляє щодо власного майна; 2)

виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передачу речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. При передачі зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання (ст.943 ЦК); 3)

без згоди поклажодавця не користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також не передавати її у користування іншій особі (ст.944 ЦК); 4)

негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця (ч.1 ст.945 ЦК); 5)

повернути поклажодавцеві річ, передану на зберігання, або відповідну кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в тому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, отримані ним від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченнями свідків (ст.

949 ЦК).

Обов'язки поклажодавця: 1)

сплатити зберігачу плату за зберігання, якщо договір відшкодувальний. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково внаслідок обставин, за які зберігач не відповідає, він має право на розмірну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі (ст.946 ЦК). 2)

відшкодувати охоронцеві витрати на зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, належної зберігачу. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.947 ЦК); 3)

забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі. За загальним правилом, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч.1 ст.950 ЦК).

Разом з тим ЦК встановлює підвищену відповідальність професійного зберігача. Він відповідає за втрату (нестачу) або по-пошкоджень речі незалежно від його вини. Професійний зберігач звільняється від відповідальності, якщо доведе, що втрата (нестача) або пошкодження речі сталися внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу або грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню поклажедателю, визначається ст.951 ЦК. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1)

у разі втрати (нестачі) речі, - у розмірі її вартості; 2)

у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, по-клажедатель має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Поряд із загальними правилами про зберігання ЦК передбачає спеціальні правила, що регулюють різновид договору зберігання - договір складського зберігання.

Договір складського зберігання - це договір, за яким товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч.1 ст.957 ЦК).

Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на основі підприємницької діяльності. Отже, договір складського зберігання є підприємницьким договором.

Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, іншими нормативно-правовими актами або дозволом (ліцензією) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

Договір складського зберігання укладається у письмовій формі, яка вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання (ст.958 ЦК).

Згідно ст.959 ГК товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану. Він зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби і вживати заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець може заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його отримання. При відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Якщо для забезпечення схоронності товару необхідно негайне зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. При виявленні пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від іншого.

У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені: найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання; номер свідоцтва за реєстром товарного складу; найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання; найменування та кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару; термін, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання; розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати; дата видачі свідоцтва.

Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна також мати ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу. Документ, що не відповідає зазначеним вище вимогам, не є подвійним складським свідоцтвом.

 Володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі. Власник тільки складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. Власник лише заставного свідоцтва має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та відсотків за користування ним. При заставі товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві. 

 Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами. 

 Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом. Власнику складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом. Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми. Володілець складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі. 

 Спеціальні види зберігання: 1)

 зберігання речі у ломбарді - договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки; 2)

 зберігання цінностей у банку - банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними; 3)

 зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту - камери схову загального користування, що знаходяться у віданні цих організацій і підприємств, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на зберігання; 4)

 зберігання речей у гардеробі організації - якщо річ здана в гардероб організації, зберігачем є ця організація, яка, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату або безоплатно, зобов'язана вжити усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі. Це положення застосовується при зберіганні верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в закладах охорони здоров'я та інших установах; 5)

 зберігання речей у готелі - готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ній. Річ вважається внесеною до готелю, якщо вона передана працівницям готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель відповідає за втрату речей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. Ці положення застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає; 6)

 зберігання речей, що є предметом спору - двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, що приймає на себе обов'язок по вирішенні спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням сторін спору; 7)

 зберігання автотранспортних засобів - за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном); 8)

 договір охорони - за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність охоронюваних особи або майна. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісяця сплачувати охоронцю встановлену плату. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "7.16. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ"
  1.  7.3. ДОГОВІР контрактації сільськогосподарської продукції
      договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень. Згідно ст.272 ГК України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті,
  2.  ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ
      договорів у сфері підприємництва значне число суперечок виникає у зв'язку з укладенням та виконанням договорів оренди, тому в спеціальні підрозділи виділені договори оренди державного та комунального майна і договір оренди землі. Зовнішньоекономічні договори (контракти) викликають істотні труднощі в підприємницькій практиці, у зв'язку з чим аналіз їх правового
  3.  Матвейчук В.В.. Вибухова справа (Увага, вибух): Навчально-практичний посібник. - М.: Академічний Проект. -512 С., 2005

  4.  Форма авторського договору
      договір повинен укладатися в письмовій формі. У деяких випадках Закон допускає укладення авторського договору в усній формі або шляхом застосування особливого порядку укладання договорів. Крім того, згідно загальним правилом, передбаченим російським цивільним законодавством, відсутність письмової форми договору не тягне його недійсність, а тільки позбавляє сторони у разі звернення до
  5.  Оформлення договору
      договір укладено між: 1) ___ (далі - Правовласник), з одного боку, і 2) ___ (далі - Правонаступник), з іншого боку, надалі разом іменуються Сторони. Зрозуміло, замість слова «правовласник» залежно від ситуації можна використовувати будь-які інші слова для позначення передавальної права сторони договору - «автор», «спадкоємець»,
  6.  Договір транспортного експедирування
      договору експедирування, новий ЦК містить главу 64 «Транспортне експедирування». Договір транспортного експедирування - це договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок іншої, сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (ч.1 ст.929 ЦК). Договором можуть бути встановлені: обов'язок
  7.  Договори про створення твору (авторські договори замовлення)
      договором не буде передбачено ніяких умов про передачу прав, то особа, яка замовила портрет, зможе володіти його оригіналом на праві власності, але для створення копій і навіть для показу створеної картини на виставці буде потрібно отримувати додаткову згоду у художника або того, кому він передасть свої права на створений ним твір. Зрозуміло, особа, яка замовила створення твору і
  8.  Різновиди договору найму
      договору найму: договір прокату, договір найму (оренди) земельних ділянок, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, договір найму (оренди) транспортних засобів, договір лізингу. Так, особливості договору найму будівлі або іншої капітальної споруди визначені СТ.СТ.793-797 ЦК. Ці особливості стосуються: 1) форми договору і його реєстрації. Договір найму будівлі або
  9.  4.1. ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ У БАНКАХ УКРАЇНИ
      договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові суми, які йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК). Банк має право використовувати грошові суми на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно
  10.  Права та обов'язки сторін
      договором найму (ст.765 ЦК). Передача майна наймачеві має бути здійснена своєчасно, тобто у строк, передбачений договором, а якщо в договорі термін не визначено, то на першу вимогу наймача. Якщо наймодавець його не передає наймачеві майно, то наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передачі майна та відшкодування збитків, завданих
  11.  Умови про території в авторському договорі
      договором дозволяється здійснювати використання творів, доцільно якомога точніше визначати в самому договорі. Правда, як і для термінів передачі прав, стосовно території чинне законодавство містить доповнюю норму, згідно з якою «за відсутності в авторському договорі умови про територію, на яку передається право, дія переданого за договором права
  12.  ТЕМА 4. ЕСТЕТИЧНІ ОСНОВИ МИСТЕЦТВА
      зберігання і передачі людських почуттів, ідей, думок за допомогою систем образних
  13.  Припинення договору доручення
      договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору