НА ГОЛОВНУ

Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

7.14. ДОГОВІР КОМІСІЇ

Договір комісії - це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. ЮП ЦК).

Цей договір регулює глава 69 ЦК.

Законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна (ст. 1028 ЦК).

Особливості договору комісії, предметом якого є окремі види товарів, передбачені у підзаконних нормативно-право-вих актах, зокрема Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗторгу України від 13.05.95 р. № 37 , Правилах роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 р. № 228; Правилах здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності з цінними паперами, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.96 р. № 331.

Договір комісії широко використовується в торгівлі, транспортних відносинах, у сфері обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів.

Він широко застосовується при здійсненні експортно-імпортних операцій. Однією зі сфер його застосування є посередницькі послуги при біржовій торгівлі, які надають покупцям члени біржі - брокерські фірми і брокери.

Договір комісії схожий з договором доручення, оскільки угода відбувається в інтересах і за рахунок однієї особи за його дорученням іншою особою. Відмінності між ними полягають в наступному: 1)

повірений діє від імені довірителя, комісіонер виступає ° т свого імені; 2)

договір доручення може бути як оплатним, так і безоплатним, а договір комісії - завжди відшкодувальний; 3)

у договорі доручення предметом є юридичні дії, а в договорі комісії - тільки угоди (більш вузьке поняття в порівнянні з юридичними діями).

Характеристики договору комісії - консенсусний, відшкодувальний, двосторонній.

Форма договору - письмова. Незалежно від учасників, предмета та змісту, договір комісії має бути укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися на підтвердження договору на показання свідків. Він може оформлятися за допомогою як одного документа, що підписується сторонами, так і накладної, квитанції, товарного ярлика, приймальної квитанції встановленої форми та ін

Умови договору комісії. Договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦК).

Новелою ЦК є регулювання субкомісії. За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером (ст. 1015 ЦК).

Обов'язки комісіонера:

1. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або звичайно ставляться (ст. 1014 ЦК).

Це означає, що вчинення угод комісіонером повинно найкращим чином задовольнити економічні інтереси комітента. Необхідність такого виконання комісіонером (наприклад, при укладенні договору про придбання майна для комітента), означає: купити майно за найвигіднішою для комітента ціною, зберегти його до передачі комітенту, передати в обумовлений термін майно належної якості тощо

Якщо комісіонер здійснив операцію на умовах більш вигідних, ніж ті, які були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітенту.

Згідно ст. 1017 ЦК комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповідь на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливо.

Комісіонеру, є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Подібні випадки можливі, наприклад, при реалізації на комісійних засадах сільськогосподарської продукції. З метою попередження псування таких продуктів та з урахуванням ринкової кон'юнктури комісіонер вправі знизити призначену комітентом ціну і продати продукти за ціною можливої ??реалізації.

Якщо для відступу від вказівок комітента необхідний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповідь на свій запит.

Якщо комісіонер купив майно за ціною вище погодженої, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю.

2. Комісіонер повинен виконати всі обов'язки і здійснити всі права, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.

Комісіонер, за загальним правилом, не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере ) (ст. 1016 ЦК). Делькредере - це різновид поруки.

Наприклад, арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України розглянула заяву МП про перевірку постанови арбітражного суду м.

Києва за позовом МП до У ІТ про стягнення суми заборгованості за договором .

Сторони в даному спорі уклали договір, за умовами якого У ІТ зобов'язалося за винагороду здійснити комерційний пошук інофірми, яка закупила б запропоновані МП велосипеди в кількості 15000 штук в обмін на товари певного асортименту та укласти з інофірмою контракт від свого імені за рахунок МП.

Вищий арбітражний суд порахував, що за своєю правовою природою цей договір є договором комісії.

Для виконання договору комісії УІТ уклав з інофірмою контракт. У зв'язку з тим, що замовлені товари від інофірми не надійшли, МП звернулося до відповідача з претензією, а потім з позовом про стягнення вартості велосипедів у валюті.

За загальним правилом, комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання договору третьою особою, який був укладений ним за рахунок комітента (ч.2 ст. 402 ЦК). У цьому ж випадку не було делькредере комісіонера. тому арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України порахувала, що голова арбітражного суду м. Києва обосно-ванно зробив висновок про безпідставність пред'явлення до відповідача позову і відмовив у його задоволенні [Бізнес. - 1994. - № 49. - С. 14-15].

При виконанні угоди третьою особою права та інтереси комітента забезпечуються покладанням на комісіонера обов'язки негайного повідомлення комітента про факти порушення третьою особою угоди і збору необхідних доказів, що підтверджують ці факти. 3.

Комісіонер зобов'язаний зберігати майно комітента.

Він відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента (ч. 1 ст. 1021 ЦК).

Така відповідальність настає тільки за винну втрату, пошкодження або нестачу майна. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести відсутність своєї вини, тобто навести факти, що свідчать про те, що ним були вжиті всі заходи щодо забезпечення збереження майна.

Якщо при прийомі комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі заподіяння шкоди майну комітента, комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів до охорони його прав та інтересів.

Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, нестачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту. 4.

Згідно ст. 1022 ЦК після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові (ст. 1019 ЦК).

Комісіонер також має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітенту (ст. 1020 ЦК).

Обов'язки комітента: 1)

забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ст. 1016 ЦК); 2)

прийняти від комісіонера виконання за договором комісії. При цьому він зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії, а також оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки; 3)

виплатити комісіонеру комісійну плату .

У ст. 1013 ЦК спеціальні правила регулюють комісійну плату. Комітент повинен виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін на такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, залежних від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії;

5) відшкодувати комісіонеру витрати, зроблені ним у зв'язку з виконанням його обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку , коли він або субкомісіонер прийняв усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставинами, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК).

Відмова від договору та його припинення. Згідно ст. 1025 ЦК комітент має право відмовитися від договору комісії.

Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Згідно ст. 1026 ЦК комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Він повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. При невиконанні комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

 У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи-коміссіоіера договір комісії припиняється. Якщо юридична особа-комісіонер припиняється і встановлюються його правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

 Якщо комісіонер діяв у межах прав, наданих йому комітентах за договором комісії, в задоволенні вимоги про визнання недійсним укладеного комісіонером договору купівлі-продажу має бути відмовлено. 

 Так, рішенням арбітражного суду області відмовлено в задоволенні вимоги Товариства (далі - Позивач) про визнання недійсною угоди, укладеної приватним підприємством (далі - Підприємство) з громадянином - суб'єктом підприємництва (далі - Покупець), за якою Підприємство зобов'язалося передати Покупцю товар згідно специфікації і доставити його пізніше 90 днів, а Покупець - прийняти і оплатити товар. 

 Операцією передбачено, що оплата товару повинна здійснюватися шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача в доларах США протягом 90 днів з моменту підписання акту здачі-приймання товару. 

 Позивач вимагав визнання цього договору недійсним, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам закону, оскільки Покупець перебуває за межами України, отже, договір повинен був підписаний від його імені двома особами. Крім того. Підприємство не було власником продаваного товару, а валютний рахунок Позивача використовувався незаконно. 

 Рішення арбітражного суду області мотивовано тим, що за договором комісії, укладеним Позивачем в листопаді 1999 року з Підприємством, останньому надавалося право реалізації товару з використанням валютного рахунку Позивача. Договір комісії сторонами виконаний без будь-яких взаємних претензій, що підтверджено відповідним актом і сплатою Позивачем комісійної винагороди Підприємству. Що ж до відсутності на оспорюваному договорі двох підписів посадових осіб Підприємства, то Позивач не мав права вимоги, оскільки не є стороною по цій угоді. 

 Постановою наглядової інстанції судове рішення скасовано, а позов задоволено з тих мотивів, що розрахунки за оспорюваним договором не проведені, розділ 4 договору суперечить вимогам статей 397, 404 Цивільного кодексу України і він від імені Підприємства підписаний тільки однією особою. 

 Не погодившись з постановою, Підприємство звернулося до судової колегії Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов із заявою про його скасування з мотивів, викладених у рішенні суду. 

 Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила наступне. 

 Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, яка не відповідає вимогам закону: 

 Згідно ст. 1 Арбітражного процесуального кодексу України підприємства мають право звертатися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 

 В силу ст.395 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. 

 Ст.402 Цивільного кодексу України встановлено, що комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання третьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комітента. У разі порушення третьою особою угоди, укладеної ним з комісіонером, останній зобов'язаний без зволікання повідомити про це комітента і забезпечити збір необхідних доказів. Комітент, якого повідомили про порушення угоди третьою особою, має право вимагати передачі йому вимог комісіонера до цієї особи. 

 Відповідно до ст. 404 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний, виконавши доручення комітента, представити останньому звіт і на вимогу комітента передати йому всі права, що стосуються третьої особи, наступні з угоди, укладеної між комісіонером і цією особою. Якщо у комітента виникнуть заперечення щодо цього звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня його отримання. В іншому випадку звіт за відсутності іншої угоди вважається прийнятим. 

 Ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) від імені українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності повинен підписуватися двома особами: особою, яка має таке право за посадою відповідно до установчих документами , і особою, уповноваженою довіреністю за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. 

 З пояснень сторін було встановлено, що оспорюваний договір укладено Позивачем на підставі усної домовленості з Підприємством про комісійну реалізації тканин останнім. 

 На виконання цієї домовленості у березні 1999 р. Позивачем та Підприємством було укладено договір комісії, за яким Підприємству надавалося право продавати тканини як в Україні, так і за її межами. В останньому випадку покупцям повинен був виставлятися валютний рахунок комітента з обов'язковим посиланням на нього. За договором комісії грошові кошти комісіонеру мали сплачуватися протягом 10 банківських днів з моменту їх надходження на розрахунковий рахунок комітента. 

 10.03.99 р.. Позивач передав Підприємству тканини за договором комісії, а 19.03.99 р. сторонами був підписаний акт здачі-приймання, яким було зафіксовано відсутність взаємних претензій. 26.03.99 р. Позивач сплатив Підприємству комісійну винагороду, але тільки в жовтні цього ж року заявив в судовому порядку про свою незгоду з використанням його валютного рахунку. 

 Отже, визначаючи в оспорюваному договорі порядок розрахунків за тканини з використанням валютного рахунку Позивача, Підприємство діяло в межах прав, наданих йому Позивачем за договором комісії, що не суперечило діючим на той час законодавством. Тому вимога Позивача визнати за цим пунктом сдепку між Підприємством і Покупцем недійсною задоволенню не підлягало. 

 Хоча від імені Підприємства оспорюваний договір дійсно підписаний однією особою, що суперечить нормам Закону, однак ця обставина, на думку судової колегії, не порушило прав і законних інтересів Позивача, а отже, у нього відсутня матеріально-правовий інтерес і, відповідно, право вимагати визнання з цієї причини договору недійсним. 

 Виходячи з наведеного, судова колегія скасувала постанову, залишивши в силі рішення у справі [Бізнес. Бухгалтерія. - 2000. - № 51. - С.80-81]. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "7.14. ДОГОВІР КОМІСІЇ"
  1.  ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ
      договорів у сфері підприємництва значне число суперечок виникає у зв'язку з укладенням та виконанням договорів оренди, тому в спеціальні підрозділи виділені договори оренди державного та комунального майна і договір оренди землі. Зовнішньоекономічні договори (контракти) викликають істотні труднощі в підприємницькій практиці, у зв'язку з чим аналіз їх правового
  2.  Підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері
      договору із споживачем, при цьому він несе відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законами України. Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері проводиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом з сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості,
  3.  СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
      договорів, що зберігаються в Державній колегії іноземних справ. М., 1813-1828. Т. 1-4. Сергійович В. Лекції. - Сергійович В. Лекції та дослідження з давньої історії російського права. 3-е изд. СПб., 1903. Ск. СБ - Скандинавський збірник. Соф. 1-я-См. ПСРЛ. Т. IV. Тверська. - Літописний збірник, іменований Тверській літописом / Гол. ред. А. Ф. Бичков / / ПСРЛ. СПб., 1863. Т. XV. ТОДРЛ - Праці
  4.  7.13. ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ
      договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦК). У главі 68 ЦК, що регулює доручення, однією з істотних новел є те, що договором доручення може бути
  5.  Форма авторського договору
      договір повинен укладатися в письмовій формі. У деяких випадках Закон допускає укладення авторського договору в усній формі або шляхом застосування особливого порядку укладання договорів. Крім того, згідно загальним правилом, передбаченим російським цивільним законодавством, відсутність письмової форми договору не тягне його недійсність, а тільки позбавляє сторони у разі звернення до
  6.  Реструктуризація суб'єктів підприємництва
      комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.98 р. № 60; Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про встановлення максимального розміру тарифів на послуги реєстраторів» від 22.12.98 р. № 192; Положення про контроль за концентрацією, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р; Положення про порядок поділу
  7.  7.4. ДОГОВІР ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ
      договором енергопостачання енерго-постачає підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію використовуваного ним енергетичного обладнання. У Цивільному кодексі
  8.  Оформлення договору
      договір укладено між: 1) _______________________ (далі - Правовласник), з одного боку, і 2) _______________________ (далі - Правонаступник), з іншого боку, надалі разом іменуються Сторони. Зрозуміло, замість слова «правовласник» залежно від ситуації можна використовувати будь-які інші слова для позначення передавальної права сторони договору - «автор», «спадкоємець»,
  9.  Договори про створення твору (авторські договори замовлення)
      договором не буде передбачено ніяких умов про передачу прав, то особа, яка замовила портрет, зможе володіти його оригіналом на праві власності, але для створення копій і навіть для показу створеної картини на виставці буде потрібно отримувати додаткову згоду у художника або того, кому він передасть свої права на створений ним твір. Зрозуміло, особа, яка замовила створення твору і
  10.  Тема 6. СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ІІ)
      договорів підряду - будівництво об'єкта на компенсаційній основі - створення підприємств з іноземними інвестиціями. - Задоволення внутрішнього попиту; придбання обладнання; поліпшення якості; доступ до іноземного капіталу, фінансів, технологій; підвищення кваліфікації; вихід на експорт; подолання недоліків національних чинників; поділ ризику при створенні нових підприємств
  11.  6. Проблема давності володіння як підстави набуття права власності
      комісія по складанню Проекту Цивільного уложення Російської імперії - першого класичного цивільного кодексу Росії. Робота Комісії після численних публікацій, обговорень і доробок увінчалася складанням в 1905 р. зведеної редакції всіх п'яти книг Проекту. На жаль, в силу почалася Першої світової війни і доконаний в 1917 р. в Росії Жовтневої революції Проект силу закону
  12.  Різновиди договору найму
      договору найму: договір прокату, договір найму (оренди) земельних ділянок, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, договір найму (оренди) транспортних засобів, договір лізингу. Так, особливості договору найму будівлі або іншої капітальної споруди визначені СТ.СТ.793-797 ЦК. Ці особливості стосуються: 1) форми договору і його реєстрації. Договір найму будівлі або
енциклопедія  заливне  український  гур'ївська  окрошка