Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
Вікова психологія / Гендерна психологія / Дослідження в психології / Клінічна психологія / Конфліктологія / Кримінальна психологія / Загальна психологія / Патопсихологія / Педагогічна психологія / Популярна психологія / Психокоррекция / Психологічна діагностика / Психологія особистості / Психологія спілкування / Психологія філософії / Психотерапія / Самовдосконалення / Сімейна психологія / Соціальна психологія / Судова психологія / Експериментальна психологія
ГоловнаПсихологіяЗагальна психологія → 
« Попередня
Колектив авторів. «Психологія: Шпаргалка»: РИОР; M.;, 2010 - перейти до змісту підручника

58. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗМІСТ І СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

Н.І. Вессель у виховному процесі виділяв дві сторони - суб'єктивну (формальну) і об'єктивну (матеріальну). Вессель вважав, що людина народжується тільки з можливістю розвитку, для здійснення якого потрібні не тільки вправи, а й певні умови, матеріал, передумови. Тому завдання освіти полягає в тому, щоб забезпечити всі необхідні умови для повного розвитку людини, її вроджених задатків. Ті ж ідеї розвивав К.Д. Ушинський. Він вважав, що необхідно керуватися закономірністю дії пізнавальних здібностей: пам'яті і мислення. Вчення має будуватися на цих двох поняттях.

За Ушинскому, освіта має дві основні мети:

- розвиток розумових здібностей учня, його уяви, реакції, фантазії, пам'яті, уважності;

- необхідний розумний вибір предметів для спостережень, уявлень і міркувань.

Звідси випливає, що загальна освіта повинна забезпечити суворе виховання розумових здібностей, чутливість до різних знань. Це основа, яка допомагає розвитку багатосторонності і самостійності розуму.

Засобом підготовки дитини до навчання, до придбання знань виділяється пробудження інтересу до навчання. Але тут не варто відразу привчати дитину до гри, він повинен розуміти, що це серйозний процес, який вимагає від нього зусиль. Тут постає питання про час підготовки до вчення, яке має бути відведено дитині. Передчасне навчання, ставлячи перед дитиною складні завдання, може підірвати його віру в себе, свої сили і можливості, здібності і таланти. Але слід розуміти, що систематичне освіту необхідно. Критерієм його початку мають бути розумовий розвиток дитини, її здатність слухати, сприймати інформацію, висловлювати свої думки.

У дитячому віці яскраво видно зв'язок пізнавальної сфери з емоційної і вольової. Важливо пам'ятати, що результатом навчання повинно бути не просто накопичення фактів з різних областей, а система знань, яка сприяє розвитку логічного мислення. Початкового етапу навчання слід приділити особливу увагу. Він є фундаментом подальшого навчання та розумового розвитку. Дитину треба навчити вслухатися, вдумуватися в досліджуваний матеріал. Дитина має особливою психікою, і це обумовлює розподіл освіти на елементарний і систематичний курси.

Елементарний курс підрозділяється на наочне навчання і елементарне. Сенс наочного полягає в тому, щоб зрозуміти, які уявлення має дитина при вступі до школи, навчити його правильно розглядати і розуміти навколишній світ. Дитина повинна навчитися виділяти предмети, порівнювати їх між собою, знаходити подібність і відмінність.

Елементарне навчання має дати пізнання окремих предметів, які потрібні для оволодіння предметами навчального курсу.

59. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ВИХОВАННЯ, ЙОГО КРИТЕРІЇ

Виховання - головна сила, яка здатна розвинути особистість для суспільства.

Ефективність виховного впливу полягає в систематичному і кваліфікованому керівництві. Виховання підпорядковує розвиток людини певної заданої мети. Вплив педагогів призводить до націленим результатами. Найчастіше це виявлення схильностей і обдарувань в дитині, його талантів, здібностей. Але тут важливо враховувати те, що виховання може забезпечити розвиток, тільки спираючись на закладені природою задатки. Виховання завжди спирається на вже досягнутий рівень розвитку. Ефективність виховання залежить від рівня підготовленості людини до сприйняття виховного впливу, а це в свою чергу залежить від послідовності і середовища.

Виділяються загальні та індивідуальні цілі виховання. Мета виступає як загальна, коли вона повинна бути сформульована у всіх людей, і як індивідуальна, коли відбувається виховання окремої людини. Сучасна психологія виступає за суміщення цих двох цілей виховання.

У сучасному світі існує дуже багато різноманітних цілей виховання і виховних систем. Кожна мета для своєї реалізації потребує певних умов і засобів. Формування цілей відбувається за рахунок об'єктивних причин. Це закономірності фізіологічного дозрівання організму, психічний розвиток, формування педагогічної думки, рівень суспільної культури.

Мета виховання виражає історичну обумовлену потребу суспільства у підготовці підростаючого покоління для виконання певних суспільних функцій. Мета виховання завжди відображає досягнутий рівень розвитку суспільства, оскільки потреби суспільства залежать від виробництва, рівня розвитку продуктивних сил. Також на формування цілей виховання впливає і науково-технічний прогрес, соціальний, економічний. Важливою метою виховання є забезпечення людині всебічного та гармонійного розвитку особистості.

Труднощі і помилки в реалізації мети виховання - формування всебічно розвиненої особистості - зажадали часткового звуження мети, перегляду завдань і настрій їх на конкретні цілі та завдання.

Школа намагається виробити в учня усвідомлення громадянської позиції, готовності до життя, праці, творчості, патріотизм, відповідальність за долю країни.

Складові частини виховання. Розумове виховання розвиває у дітей систему знань різних наук. В основі засвоєння наукових знань у дитини формується світогляд. Формування світогляду є визначальним фактором, так як це система поглядів людини на природу, суспільство, пізнання, ідеологію. Система знань сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, уваги, уяви, розумових здібностей. Фізичне виховання - дуже важлива складова виховної системи в цілому. Сучасне суспільство вимагає фізично сильного і здорового молодого покоління, яке буде готове до роботи на підприємствах, до захисту країни. Трудове виховання формує трудові дії. Праця виступає як провідний чинник розвитку особистості, як спосіб творчого освоєння світу.

60. ВИХОВАННЯ ЯК ПРОЦЕС, спрямовані на засвоєння моральних норм. МОРАЛЬ, МОРАЛЬНІСТЬ, ДУХОВНІСТЬ

Абсолютно марні спроби морального навчання, моральної проповіді. Мораль повинна входити в систему всього виховання. Правила моралі в душі учня представлятимуть лише систему словесних реакцій, які не пов'язані з поведінкою. Моральне виховання має бути непомітно для дитини. Воно повинно злитися з загальними прийомами поведінки, які встановлюються соціальним середовищем.

Моральним поведінкою вважається таке, яке засноване на вільному виборі соціальних форм поведінки. Виховання моральності та моралі не повинно грунтуватися на залякуванні і погрозах. Педагогіка має ряд проблем, пов'язаних з розвитком цього аспекту. Перша полягає в тому, що педагогіка ніколи не може бути впевнена в успіху. Друга полягає в тому, що виховання моральної поведінки засноване на несвободі. Тому воно найчастіше створює невірне уявлення про моральні цінності, приписуючи моральному гідності цінність якогось багатства. Це викликає зарозумілість і презирливе ставлення. Третя полягає в тому, що всяке опис проступків спонукає учня до їх здійснення. Тут важливо враховувати те, що, коли ми робимо акцент школярів на тому, чого вони не повинні робити, ми штовхаємо їх до скоєння вчинку.

Під мораллю розуміються історично сформовані норми і правила поведінки людини, які визначають його ставлення до суспільства, праці, людям.

Моральність - це внутрішня мораль людини, яка необхідна йому насамперед для себе. Формування моральності є найважливішим завданням школи. Разом з цим вона повинна формувати моральні поняття, судження, почуття і переконання, навички поведінки, які відповідають суспільним нормам.

Моральні поняття допомагають дитині засвоїти сутність моральних явищ і дають можливість орієнтуватися в сучасному світі, відрізняти хороше від поганого. Моральні почуття - це переживання свого ставлення до моральних явищ. Вони виникають у людини у зв'язку з відповідністю або невідповідністю його поведінки, яке відображає суспільну мораль.

В основі морального виховання майбутнього покоління лежать загальнолюдські цінності, моральні норми, які були вироблені в процесі історичного розвитку суспільства, нові принципи і норми, які виникли на сучасному етапі розвитку. До неминущим моральним якостям відносяться чесність, відповідальність, справедливість, гуманізм, повага до старших.

Якщо говорити про моральні якості, що виникли на сучасному етапі розвитку, то слід зазначити інтернаціоналізм, повагу до держави, органам влади, державної символіки, Конституції.

« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 58. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗМІСТ І СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ "
  1. Е.Б. Старовойтенко. Психологія особистості в парадигмі життєвих відносин: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - М.: Академічний Проект; Трикста. - 256 с., 2004

  2. Нікандров В.В.. Експериментальна психологія. Навчальний посібник. - СПб.: Видавництво «Мова». - 480 с., 2003

  3. Ємельянов С.М.. Практикум з конфліктології - 2-е вид., Доп. і перераб. - СПб.: Пітер. - 400 с: ил., 2004

  4. 5. Принципи, структура і завдання психології
    діяльністю мозку. По-третє, даний принцип передбачає при вивченні психічних явищ обов'язкове встановлення причин, які викликали ці явища. Генетичний принцип, по-перше, виражається в тому, що всі психічні явища розглядаються як постійно кількісно і якісно змінюються і розвиваються. По-друге, цей принцип означає, що правильна і повна
  5. 14. Молодший шкільний вік
    навчальна діяльність стає провідною. Навчальна діяльність - особлива форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб'єкта навчання. Це надзвичайно складна діяльність, якої буде віддано багато сил і часу - 10 або 11 років життя дитини. - Структура навчальної діяльності з Д. Б. Елькон-ну: 1) мотивація навчання - система спонукань, яка змушує дитину
  6. 16. ФОРМУВАННЯ МИРОВОЗЗРЕНИЯ У ранній юності. САМОВИЗНАЧЕННЯ
    навчального закладу неминуче диференціює життєві шляхи юнаків та дівчат, закладає основу їх соціально-психологічних та індивідуально-психологічних відмінностей. Навчальна діяльність стає навчально-професійної, реалізує професійні та особистісні устремління юнаків ї дівчат. Провідне місце у старшокласників займають мотиви, пов'язані із самовизначенням і
  7. 50. МОТИВАЦИИ НАВЧАННЯ
    змістом самої навчальної діяльності і процесом її виконання; 2) інші - з ширшими взаємовідносинами дитини з навколишнім середовищем. До перших відносяться пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності й в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями; інші пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажаннями учня
  8. 62 . Криза підліткового віку в психологічних концепціях
    формування особистості, а для формування особистості вирішальну роль відіграє те, яка цінність переживається людиною як найвища, що визначає життя. Психологічні зміни, що відбуваються у розвитку особистості підлітка, Ш. Бюлер пов'язувала насамперед з процесом статевого дозрівання. Е. Еріксон, який вважав підлітковий вік найважливішим і найбільш важким періодом людської
  9. Тема 8. Внутріособистісні конфлікти
    зміст: компроміс, догляд, переорієнтація, сублімація, ідеалізація, витіснення, корекція. Особливості виникнення внутрішньоособистісних конфліктів, пов'язаних з різними видами професійної діяльності: менеджера, юриста, соціального працівника, фахівця PR, психолога, п едагога та ін Тема 9. Міжособистісні конфлікти Поняття міжособистісного конфлікту і його структура. Основні
  10. 36. ОСНОВНІ ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
    структурами; 2) психофармакологію, вивчає вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини; 3) психотерапію, вивчає і використовує засоби психічного впливу для лікування хворого; 4) психопрофилактику і психогигиену. Юридична психологія - галузь, що вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей, пов'язаної з реалізацією системи права. Вона
  11.  49. ВЧЕННЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ
      навчальної діяльності полягає в тому, що вона прямо служить засобом психологічного розвитку індивіда. Навчальна діяльність - провідна діяльність шкільного віку, в рамках якої відбувається контрольоване привласнення основ соціального досвіду насамперед у вигляді інтелектуальних основних операцій і теоретичних понять. Розгорнутий аналіз навчальної діяльності дано в працях Д. Б. Ельконіна
  12.  35. Об'єкт ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
      діяльності та активного діяча соціально-історичного розвитку суспільства. Немає практично жодного видатного психолога, який займався проблемами загальної психології, який би одночасно так чи інакше не займався б проблемами розвитку психіки. У цій області працювали такі всесвітньо відомі вчені, як В. Штерн, К. Левін, 3. Фрейд, Е. Шпран-гер, Ж. Піаже, С. Л. Рубінштейн, Л. С.
  13.  6.5. Захист російської мови - важлива умова інформаційної безпеки Росії
      структуру і спрямованість сприйняття, формує архітектоніку пам'яті в її специфічно людської (опосередкованої) формі, що визначає вибірковість уваги і емоційну поведінку людини. Нарешті, мова самим безпосереднім чином пов'язана з мисленням людини, її інтересами і переконаннями, всією системою відносин до навколишньої дійсності. Можна сказати, що, беручи участь у
  14.  76. Навчально-професі! ОІММая діяльність як провідний вид діяльності старшокласника
      навчального закладу неминуче диференціює життєві шляхи юнаків та дівчат, закладає основу їх соціально-психологічних та індивідуально-психологічних відмінностей. Навчальна діяльність стає навчально-професійної, реалізує професійні та особистісні устремління юнаків і дівчат. Провідне місце у старшокласників займають мотиви, пов'язані із самовизначенням і підготовкою до
  15.  2. Поняття про психолого-педагогічному дослідженні
      змісту було неможливо. В останнє десятиліття, коли завдання розвитку особистості стали пріоритетними, будь продуктивне дослідження в освітній галузі має бути психолого-педагогічним, розкривати і досліджувати єдність зовнішніх і внутрішніх чинників утворення, педагогічні умови та способи формування мотивації, установок, ціннісних орієнтації, творчого мислення,