Головна
Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

15.5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ

Згідно ч.1 СГ.27 Закону особи, винні в порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Хто несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу?

У практиці нерідко споживачі пред'являють свої вимоги відносно недобросовісної реклами до розповсюджувача реклами, вважаючи його відповідальним за недостовірність реклами або інші порушення законодавства щодо її змісту. Однак розповсюджувач реклами може нести відповідальність в цих ситуаціях тільки в тому випадку, якщо він спотворив інформацію, отриману від рекламодавця, тобто за наявності її вини. В інших же випадках, якщо пред'явлені претензії з приводу змісту реклами, вони повинні бути адресовані рекламодавцеві, відповідальному за зміст реклами.

Відсутність чітких вказівок щодо розподілу відповідальності безпосередньо у Законі (в раніше діяла редакції) викликало значні складності у практиці рекламної діяльності, коли виникало питання про те, чи несе, наприклад, розповсюджувач реклами відповідальність за рекламу товарів , що підлягають сертифікації, за відсутності сертифіката.

В 4.2 ст.27 Закону в новій редакції зазначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1)

рекламодавці, винні:

в замовленні реклами продукції, виробництво та / або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

в замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог до змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2)

виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3)

розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Виходячи з цих законодавчих положень, можна прийти до наступного висновку про розподіл відповідальності між ними: рекламодавець несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо змісту інформації, що подається для створення реклами (якщо не доведе, що порушення відбулося з вини виробника реклами або її розповсюджувача). Виробник реклами несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо оформлення, виробництва та підготовки реклами. Розповсюджувач рекламі теперь не-сет відповідальність за порушення часу, місця і засобів розміщення реклами.

Зокрема, розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

У арбітражний суд області звернувся продюсерський центр (далі - Позивач) із заявою про визнання недійсним рішення обласного управління у справах захисту прав споживачів (далі - Відповідач) про накладення штрафу на Позивача.

Рішенням арбітражного суду області позов задоволено. Однак голова арбітражного суду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в порядку нагляду, скасував його і в позові відмовив, посилаючись на те, що вина Позивача у порушенні вимог чинного законодавства про розміщення зовнішньої реклами доведена.

Не погодившись з постановою голови арбітражного суду області, Позивач звернувся в судову колегію Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов з заявою, в якій клопотав про скасування постанови і про задоволення позову. Позивач вважав, що відповідальність за порушення Закону України «Про рекчаме» повинна нести третя організація, з якою у Позивача закчючени договір і додаткова угода до нього про надання рекчамних послуг.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила наступне:

Відповідач на підставі подання міського управління архітектури перевірив дотримання Позивачем вимог Закону України «Про рекламу». За результатами перевірки було складено акт, яким засвідчено факт розміщення Позивачем над проїзною частиною дороги зовнішньої реклами магазину за відсутності дозволу управління архітектури на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено вимоги п.2 ст. 15 Закону України «Про рекламу».

На підставі вказаного акту Відповідач, керуючись ст.27 Закону України «Про рекламу», прийняла рішення про залучення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог п.2 ст. 15 названого Закону.

Згідно з угодою про надання рекламних послуг, укладеним Позивачем як виконавцем з третьою організацією (замовникам), Позивач прийняв на себе зобов'язання з виготовлення та розміщення реклами з отриманням дозвільних документів на право її розміщення.

Як свідчить подання управління архітектури та складений Відповідачам акт, рекламу над проїжджою частиною дороги розмістив саме Позивач, не подасть докази, що виконавцем насправді був сам замовник.

Арбітражним судом області встановлено, що ні замовник реклами, ні Позивач не отримували документів на право її розміщення, а тому висновок арбітражного суду про наявність вини Позивача в розміщенні зовнішньої реклами з порушенням вимог чинного законодатечьства правомірний.

Судова колегія Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов залишила в силі постанову голови арбітражного суду області [Бізнес. Документи. - 1999. - № 33,-С. 86].

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу має різну галузеву приналежність.

Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні винною особою збитків, заподіяних потерпілим особам недобросовісною рекламою. Згідно ч.12 ст.27 Закону, положення цієї статті не обмежують прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, на відшкодування цієї шкоди відповідно до законодавства України.

Отже, при порушенні законодавства України про рекламу споживач, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування заподіяних йому збитків. Під збитками розуміються витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна (позитивний збиток), а також неодержані доходи, які ця особа повинна була б отримати, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до 4.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними в результаті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. При розгляді вимог споживачів про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про товари (роботи, послуги) чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення про відсутність у споживача спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг) (ч.б ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів»). Відповідальність також встановлена ??у вигляді штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст.26 Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім віднесених виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права і суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених п.1 ч.2 ст.27, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

рекламопроизводителей за вчинення дій, передбачених п.2 ч.2 ст.27, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

рекламораспространителей за вчинення дій, передбачених п.З ч.2 ст.27, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Вартість розповсюдженої реклами визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування».

За ненадання або надання завідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та / або виготовлення реклами та / або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, на рекламодавців, рекламо-виробників і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Оскільки розміри штрафів дуже значні і інші санкції істотні, важливе значення має передбачене законом засіб захисту прав суб'єктів підприємницької діяльності від неправомірних актів державних органів - можливість оскарження в суді рішень у справах про порушення законодавства про рекламу. Зацікавлена ??особа, до якого була застосована відповідна санкція, має право звернутися до суду із заявою про визнання недійсним повністю або частково приписи про припинення порушення законодавства про рекламу, а також про скасування або зміну постанови про накладення штрафу.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693.

Важливим правомочием спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів є право вимагати від рекламодавців публікації уточнюючих, доповнюють рекламу відомостей та звертатися з позовом до суду про протиправні дії рекламодавців, виробників реклами і розповсюджувачів реклами.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади, зазначені у ст. 26 Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування. Такими органами є:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Спеціальної санкцією пресекателиюго характеру, передбаченої ст. 28 Закону України «Про рекламу», є публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами добровільно або за рішенням суду, здійснюване за рахунок винної особи, і в тому ж порядку, в якому реклама була розміщена. Метою її є ліквідація несприятливих наслідків, викликаних поширенням недобросовісної реклами. Виходячи зі змісту закону, ця санкція не може застосовуватися щодо реклами, підготовленої до опублікування, але ще не поширеною, а стосується вже поширеною або поширюваної реклами.

Мова йде про контрреклама - спростуванні недобросовісної або неправомірної порівняльної реклами, що розповсюджується з метою ліквідації викликаних нею наслідків. У разі винесення відповідного рішення суду порушник зобов'язаний здійснити Контрреклама в строк, встановлений судом, який виніс рішення про здійснення контрреклами. При цьому порушник несе витрати по Контрреклама в повному обсязі. Контрреклама здійснюється так само, як була поширена неналежна реклама.

 Так, Антимонопольний комітет України наклав штрафи на японські компанії Sankyo Ко. LTD. і Sumitomo Corp. за порушення антимонопольного законодавства України у вигляді неправомірної порівняльної реклами та дискредитації господарюючого суб'єкта. 

 У поширених японськими компаніями рекламних проспектах містилася неповна візуальна інформація про український препараті «Сульфокарбатіон-К», який порівнювався з рекламованим японським препаратом «Тачигарен». 

 Рішенням Антимонопольного комітету України на Sankyo Ко. LTD. накладено штраф у розмірі 100 тис. грн, на кампанію Sumitomo Corp. - 35 тис. грн. 

 Крім того, кампаніям запропоновано за власний рахунок офіційно спростувати поширені ними неточні і неповні відомості про український препараті, направивши ці спростування в організації та установи, серед яких були поширені вищевказані рекламні проспекти [Бізнес. - 1999. - № 20. - С. 37]. Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 679 від 27.11.2000 р. затверджено наступні документи, що використовуються в ході перевірки дотримання законодавства про рекламну діяльність: 

 акт перевірки дотримання законодавства про рекламу; рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу * рішення про заборону (публічне спростування, коригування) реклами; 

 рішення про призначення експертизи (у справі про порушення законодавства про рекламу); 

 рішення про результати перегляду справи про порушення законодавства про рекламу. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "15.5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ"
  1.  6.3. Роль реклами в маніпуляції свідомістю людей
      реклама. Тільки на початку 90-х років вона увірвалася в життя росіян і за 2-3 роки буквально заповнила теле-і радіоефір, сторінки газет і журналів, міські вулиці та фасади будівель. Перший інтерес до неї пройшов дуже швидко. Тим, хто мав колись можливість дивитися художні фільми та інші цікаві передачі без прикрих перерв, реклама в принципі сподобатися не могла. Крім того,
  2.  2. Кримінальна відповідальність
      відповідальність за порушення авторських та суміжних прав передбачена ст. 146 КК РФ. Порушникам авторських і суміжних прав може загрожувати до 5 років позбавлення волі (до кримінальної відповідальності в Російській Федерації можуть бути притягнуті лише фізичні особи). При розгляді кримінальної справи може бути одночасно заявлений і розглянуто цивільний позов у ??кримінальному процесі. Згадка про
  3.  ПЕРЕДМОВА
      відповідальності за недобросовісну рекламу. Аналізу перерахованих вище проблем і присвячений довідник. Для ознайомлення читате іей з практикою застосування законодавства у роботі не тільки викладаються основні положення закоподат іьства України про підприємництво, а й ілюструються багато законодавчі положення конкретними прикладами з судової практики застосування
  4.  Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
      порушення авторських та суміжних
  5.  15.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ
      відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Відповідно до Закону рекламодавець - це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та / або розповсюдження. Отже, рекламодавцем може бути юридична або фізична особа, яка є джерелом рекламної інформації для виробництва, розміщення та розповсюдження реклами. Це те особа, яка є
  6.  15.4. НЕДОБРОСОВІСНА РЕКЛАМА
      порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. Згідно ст. 10 Закону недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. Недобросовісна реклама не включена в число складів правопорушень, визнаних недобросовісною конкуренцією Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції». Однак з огляду на її
  7.  3. Адміністративна відповідальність
      відповідальність за порушення авторських та суміжних прав встановлюється положеннями K ° декса Російської Федерації про адміністративні правопорушення (ст. 7.12 Кодексу) і зводиться до можливості стягнення з порушників штрафів, що перераховуються до державного бюджету, а також конфіскації контрафактних примірників творів та фонограм. Передбачена можливість конфіскації обладнання та
  8.  14.1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
      відповідальність за це правопорушення. З прийняттям Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96 р. правове регулювання захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції було відмежоване від антимонопольного законодавства. Цей Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції
  9.  Розділ V. ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ
      відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації. (У редакції Федерального закону від 20 липня 2004 р. № 72-ФЗ.) 2. Фізична або юридична особа, яка не виконує вимог цього Закону, є порушником авторських і суміжних прав. 3. Контрафактними є екземпляри твори і фонограми, виготовлення або розповсюдження яких тягне за собою
  10.  Контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків
      відповідальної особи. Представником Позивача під час оперативної перевірки було особу з числа молодшого про обслуговуючого персоналу, яка не підписувала договір про матеріальну відповідальність. Як вбачається з матеріалів справи, це особа на прохання посадових осіб податкового органу реалізувало кави і одночасно сообіціло про неможливість надання послуг з харчування та про необізнаність про
  11.  Порушники авторських і суміжних прав
      відповідальності. Наприклад, формально порушником авторських прав може бути визнаний будь-яка людина, який співає на вулиці або в гостях, Ксерокопіюв навіть для особистих цілей нотні тексти, переводить небудь уривок в якості домашнього завдання. Порушником авторських прав формально може бути визнаний навіть школяр, який читає в класі вивчене за завданням вчителя вірш. При визначенні
  12.  ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ
      відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів »та ін Істотно розширено зміст розділу довідника про договори в підприємницькій діяльності: більш детально аналізуються договори купівлі-продажу, підрядні договори, транспортні договори, договори доручення і комісії, а також аналізуються не досліджені в
  13.  Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування
      відповідальність згідно із законом. До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю
  14.  15.3. ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ТОВАРІВ
      відповідальності за подібні дії, на нього було накладено штраф у розмірі 4 ТОВ грн. Порушення було припинено. У зв'язку з тим, що в діях посадових осіб недержавного пенсійного фонду «О.-Л.» вбачалися ознаки злочину, відповідне подання територіальним відділенням було внесено до органів прокуратури, які порушили кримінальну справу [Антимонопольний комітет України.