НА ГОЛОВНУ

Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
ГоловнаЮридичні дисципліниЮридичні словники, довідники та енциклопедії → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006 - перейти до змісту підручника

11.1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

Основними цілями інвестиційної політики України є: створення сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання припливу капітальних вкладень у виробництво;

інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки; мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання;

стимулювання процесів розвитку виробничої сфери; забезпечення зростання внутрішнього валового продукту і створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів.

Правове регулювання інвестиційної діяльності викликано необхідністю забезпечення підприємницької діяльності фінансовими засобами, без яких вона не може здійснюватися.

Загальні правила іноземного інвестування містяться в главі 38 ГК України.

Нормативно-правовими актами, що регулюють інвестиційну діяльність в Україні, є Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. (далі - Закон) та Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03 .96 р.

Згідно ст. 6 іакона «Про інвестиційну діяльність» відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Інвестиційна діяльність суб'єктів України за її межами регулюється законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України.

Особливості здійснення інвестиційної діяльності на території України суб'єктами інвестиційної діяльності, розташованими за межами України, а також цих суб'єктів і суб'єктів України в зонах вільного підприємництва в Україні визначаються спеціальним законодавством України.

Інвестиції та інвестиційна діяльність Інвестиції визначені в Законі «Про інвестиційну діяльність» як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції також визначають як матеріальні та нематеріальні блага, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку і досягнення позитивного соціального ефекту.

За критерієм характеру цінностей, які вкладаються в об'єкти діяльності, Закон класифікує інвестиції таким чином: -

грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери ; -

рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); -

майнові права інтелектуальної власності; -

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); -

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; -

інші цінності.

Таким чином, у законі міститься обширний, але все ж не вичерпний перелік тих благ, які можуть бути інвестиціями.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

У Законі «Про інвестиційну діяльність» дано її легальне визначення: інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Такі практичні дії починаються з прийняття рішення про вкладення коштів як інвестицій, для чого досліджуються інвестиційні можливості, розробляється техніко-економічне обгрунтування, підготовляються контрактна і проектна документація, бізнес-план, полягає інвестиційний договір. Потім практичні дії спрямовані на виконання обов'язків за інвестиційним договором, тобто реалізацію інвестицій, які можуть опосредоваться різної договірних-правовою формою і тягнуть створення об'єкта інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність підрозділяється в Законі на наступні види залежно від того, на підставі чого вона здійснюється: -

інвестування, здійснюване громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; -

державне інвестування, здійснюване органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих рад за рахунок коштів бюджетів , позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позикових коштів; -

іноземне інвестування, здійснюване іноземними громадянами, юридичними особами та державами; -

спільне інвестування, здійснюване громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Інноваційна діяльність є однією з форм інвестиційної діяльності, яка здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: -

випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; -

прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; -

реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; -

фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; -

розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального н екологічного становища.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Вони поділяються на інвесторів і учасників.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Отже, інвестори - це лише одна група в системі суб'єктів інвестиційної діяльності, які здійснюють вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі інвестицій та забезпечують їх цільове використання.

Фізичні та юридичні особи можуть виступати в якості інвесторів незалежно від джерел фінансування їх діяльності, якими можуть бути власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування та інші власні фінансові ресурси), позикові фінансові кошти (наприклад, одержувані від продажу цінних паперів), інвестиційні асигнування з бюджету.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасники інвестиційної діяльності - громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єкти інвестиційної діяльності - будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти в усіх галузях і сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Отже, об'єктами інвестиційної діяльності є матеріальні та нематеріальні цінності, створення і використання яких відповідає вимогам законодавства, що не завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам, приносить прибуток і дає позитивний соціальний ефект.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави , що охороняються законом.

Права суб'єктів інвестиційної діяльності

Усі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Майно інвестора може бути використано нм для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Закладене майно прн порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчими актами України.

Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави.

Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, визначених за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою .

Обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності

Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний: -

подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій; -

отримати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво; -

отримати позитивний комплексний висновок державної експертизи про дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, потужності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані: -

дотримуватися державні норми і стандарти, порядок встановлення яких визначається законодавством України; -

виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції; -

подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність; -

не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції; -

сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в розмірах і порядку, визначених законами України.

При недотриманні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зупинення або припинення інвестиційної діяльності

проводиться за рішенням:

інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;

правомочного державного органу.

 Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин: -

 якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; -

 оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності; -

 стихійних лих; -

 введення надзвичайного стану. 

 Захист інвестицій і гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності 

 Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, що сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. 

 Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. 

 З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму в законодавстві встановлено державні гарантії захисту інвестицій. 

 Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність», державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, спрямованих на захист інвестицій та не стосуються питань фі-нансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій. 

 До гарантій прав суб'єктів інвестиційної діяльності Закон відносить такі положення: 

 Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів його суб'єктів. 

 Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, якщо після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору. 

 Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коїда таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб. 

 Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених Законом. 

 У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню в повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом. 

 Оцінка та облік фінансових інвестицій 

 При оцінці та обліку фінансових інвестицій слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 р. № 284/4505. 

 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (далі - Положення (стандарт) 12) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності. 

 Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). 

 Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: 

 Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії). 

 Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов'язання) та вартості її погашення. 

 Контрольні учасники - учасники спільної діяльності зі створенням юридичної особи (спільного підприємства), які здійснюють контроль за його діяльністю. 

 Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток. 

 Ринкова вартість фінансової інвестиції - сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку. 

 Спільна діяльність - господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмовим договором між ними. 

 Спільний контроль - розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до договору про ведення спільної діяльності. 

 Суттєвий вплив - повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. 

 Первісна оцінка фінансових інвестицій здійснюється наступним чином: 

 Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. 

 Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. 

 Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. 

 Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153. 

 Оцінка фінансових інвестицій иа дату балансу здійснюється в такому порядку: 

 Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. 

 Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших фінансових доходів або інших витрат відповідно. 

 Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. 

 Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій. 

 Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій. 

 Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 12. 

 Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

 Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пп. 17 і 22 Положення (стандарту) 12. 

 Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. 

 Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, яка є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування. 

 Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до інший додатковий капітал інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об'єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що призвело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об'єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додатково вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об'єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об'єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток). 

 Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, яка не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю. 

 Якщо інвестор (материнське (холдингове) підприємство, контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи дочірньому, спільному, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов'язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів дочірнього, спільного, асоційованого підприємства відповідно. 

 Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу дочірньому, спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу дочірнім, спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів. Цей актив вважається проданим дочірнім, спільним, асоційованим підприємством у межах кількості й вартості подібних активів, реалізованих ним після його одержання. 

 Інвестор дочірнього, спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів. 

 Якщо інвестор (материнське (холдингове) підприємство, контрольний учасник, асоційоване підприємство) придбав активи відповідно в дочірнього, спільного, асоційованого підприємства, то сума прибутку (збитку) об'єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли внаслідок зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції. 

 Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за кожною фінансовою інвестицією. 

 Приклад обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 12. 

 Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства обліковуються за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у п. 17 Положення (стандарту) 12. 

 Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведеному в пп. 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо: 

 а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання; 

 б) асоційоване або дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців. 

 Фінансові інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому об'єкт інвестування відповідає визначенню асоційованого або дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому обьеісг інвестування не відповідає критеріям асоційованого або дочірнього підприємства. 

 Облік фінансових інвестицій для здійснення спільної діяльності здійснюється наступним чином: 

 Кожен учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності: 

 а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах; 

 б) зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності; 

 в) свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності; 

 г) дохід або витрати, накопичені в процесі спільної діяльності. 

 Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в спільно контрольованих активах відображається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів. 

 Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства) його учасниками обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому вони стали контрольними, крім випадків, наведених у п.22 Положення (стандарту). 

 Решта учасників спільної діяльності відображають фінансові інвестиції у спільну діяльність згідно з порядком, викладеним в пп.8 і 9 Положення (стандарту) 12. 

 Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи контрольними учасниками відображаються згідно з порядком, наведеним у пп.8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо: 

 а) фінансові інвестиції у спільну діяльність придбані й утримуються виключно з метою їх подальшого продажу протягом дванадцяти місяців; 

 б) спільне підприємство веде свою діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти учаснику спільного підприємства протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців. 

 Контрольний учасник спільного підприємства припиняє облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі з останнього дня місяця, в якому він припиняє здійснювати спільний контроль за спільним підприємством або суттєво впливати на його діяльність. Свідченням наявності суттєвого впливу з боку контрольного учасника можуть бути: 

 а) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі спільного підприємства; 

 б) участь у прийнятті рішень; 

 в) взаємообмін управлінським персоналом; 

 г) забезпечення спільного підприємства необхідною технічною інформацією. 

 У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: 

 Балансова вартість фінансових інвестицій, що включені до складу статті балансу «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств», за такими видами: 

 Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства. 

 Фінансові інвестиції в дочірні підприємства. 

 Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства). 

 Фінансові інвестиції, що включені до складу статей балансу «Інші довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою собівартістю. 

 Підстави для визначення справедливої ??вартості фінансових інвестицій. 

 Доходи і втрати від змін справедливої ??вартості фінансових інвестицій за звітний період. 

 Перелік провідних асоційованих, дочірніх і спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, що використовуються для обліку таких фінансових інвестицій. 

 Контрольний учасник спільного підприємства у примітках до фінансової звітності також наводить (розкриває) таку інформацію: 

 Загальна сума зобов'язань щодо його часток у спільних підприємствах. 

 Сума зобов'язань інвестиційного характеру щодо його часток у спільних підприємствах та його частки в зобов'язаннях, які він взяв разом з іншими учасниками. 

 Сума своєї частки в зобов'язаннях інвестиційного характеру спільних підприємств. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "11.1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ"
  1.  Державна підтримка інвестиційної діяльності
      інвестиційну діяльність, сприяє розширенню інформаційного поля в інтересах інвесторів, забезпечує вільний доступ до нього, розвивають правову базу для здійснення інвестиційної діяльності, приймають передбачені чинним законодавством заходи для усунення недобросовісної конкуренції і можуть приймати на себе, в межах своєї компетенції, гарантії за зобов'язаннями
  2.  Активізація інвестиційної діяльності банків
      інвестиційних процесів в РФ, в 2001 році, порівняно з 2000 роком, кредитна активність російських банків стрімко зросла. І це не випадковість, а цілком закономірна позитивна тенденція, яка вказує в першу чергу на те, що гостра фаза кризи у відносинах банків і промисловості пройдена. Так, наприклад, загальний обсяг інвестицій в основні фонди промислових галузей у 2001 році
  3.  Нормативно-правові засади функціонування Суррей
      поняттям інвестицій, то використовується, в першу чергу, інвестиційна законодавча база. По-перше, це базові закони, які безпосередньо регулюють інвестиційну діяльність, що закладають її основні принципи і що вводять основні поняття цієї діяльності (наприклад, Закон "Про інвестиційну діяльність у РФ", Закон "Про іноземні інвестиції в РСФСР"). По-друге, закони,
  4.  ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНІСТЮ А. Н. Бирка
      інвестиційних вкладень в економіку є одним з основних факторів, що визначають темпи економічного зростання. Залежність між рівнем податкового тягаря та сумою що у бюджет податків ще на початку другої половини XX століття вивів професор А. Лаф-фер. Саме він обгрунтував, що зниження податкового гніту стимулює підприємницьку діяльність, розвиває ініціативу і
  5.  Список літератури
      інвестиційної інфраструктури / / Інвестиції у Росії. 2001. № 9. С. 18 - 26. Беляков А.В. Про оптимізацію використання позикових коштів у ході здійснення інвестиційного проекту / / Фінанси і кредит. 1999. № 7. С. 2 - 7. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент. Київ: МП "Ітем" ЛТД, "Юнайтед Лондон Трейд Лімітед", 1995. Бочаров В.В. Методи фінансування інвестиційної діяльності підприємств.
  6.  ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНУ Е. В. Мантер
      інвестиційних процесів в Республіці Карелія виявило, що інтереси суб'єктів інвестиційної сфери докорінно відрізняються. Недооблік цього чинника може негативно позначитися на результатах реалізації політики і програмних заходів Уряду РК щодо поліпшення інвестиційного клімату в регіоні та підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Виходячи з цього, необхідно вивчити
  7.  1.2 Концептуальні підходи, принципи та основні складові механізму розвитку регіону
      інвестиційної кризи, що переживається Росією, має йти одночасно з всебічним дослідженням суперечливого процесу функціонування регіональної економіки в період її трансформації. Становлення нових економічних відносин в Росії викликає необхідність видозміни механізму державного регулювання процесами розвитку. Ситуація обумовлює актуальність розробки
  8.  ПРО СТАН, НАЙБЛИЖЧИХ перспективи та проблеми стримують розвиток ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РЕСПУБЛІЦІ КАРЕЛІЯ І. В. Харламова
      інвестиційний потенціал. Ресурси надр включають більше двохсот розвіданих родовищ. Більше 20-ти видів стратегічної сировини налічується в республіці: залізні руди, титаномагнетиту, кольорові і рідкісні метали, золото. Головний інвестиційний потенціал у цій сфері - унікальні родовища будівельного і оздоблювального каменю. Помітно зростає і туристський потенціал Карелії, нерозривно пов'язаний
  9.  Механізми, що визначають цільові напрямки діяльності адміністрації області в рамках реалізації програм розвитку
      інвестиційний потенціал, податкові збори покривають витрати бюджету, досить сильний держсектор, тому від будь-якого непродуманого зміни політики державної підтримки економіки можуть бути серйозні потрясіння. Тут ведеться часткове державне фінансування у формі допомоги і підтримки. "Потенційно дотаційні" райони (це північ області, сільські райони), володіючи високим
  10.  2.1 СУТНІСТЬ І МЕХАНІЗМ формування ресурсної бази РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
      інвестиційну діяльність у РФ "(у редакції Федерального Закону РФ № 39-ФЗ від 25.02.99 р.). Ця стаття говорить: Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових накопичень і заощаджень громадян і юридичних осіб, коштів, що виплачуються органами страхування у вигляді
  11.  Тема 6. СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ІІ)
      інвестиціями), на яких іноземні та вітчизняні інвестиції з'єднуються разом в ланцюзі: разові торгові угоди - створення експортних служб - відкриття торгових представництв - технічне сприяння, висновок і виконання договорів підряду - будівництво об'єкта на компенсаційній основі - створення підприємств з іноземними інвестиціями. - Задоволення внутрішнього попиту;
  12.  СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В. П. Виноградов
      інвестиційних проектів і соціально-економічних програм. Регіональна банківська система має можливості впливу на економіку регіону, зокрема - може стимулювати посеред-ством кредитного механізму структурну перебудову промисловості, розвиток будівельного комплексу та регіональної інфраструктури. Для того, щоб робота банківської системи регіону могла вважатися ефективною,
  13.  Саниахметова Н.А.. Юридичний довідник підприємця. Видання восьми. - X.: ТОВ «Одіссей». - 992 с., 2006

  14.  ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
      діяльності.? 2. Роль державних організацій в регулюванні ЗЕД. Сертифікація в світовій торгівлі. Стратегії підприємств у сфері ЗЕД. Перешкоди ЗЕД російських підприємств в зарубіжних країнах. Роль ЗЕД в діяльності сучасних російських підприємств. Міжнародний бізнес. Консалтингове супроводження зовнішньоекономічної угоди. Економічна безпека ЗЕД підприємства.
  15.  1.3. Виробничий потенціал. Інвестиційна привабливість регіонів
      поняття «основні виробничі фонди» (ОПФ) і «виробничі потужності» (ПМ). Як оцінки виробничого апарату зазвичай приймається відновна вартість ОПФ в цінах на дату переоцінки. Вартісне вираження засобів виробництва уособлюється з поняттям «капітал». Капітал як економічна категорія виражає величину матеріальних та грошових коштів, що використовуються в
  16.  Удосконалення моделювання економіки регіону
      інвестиційного процесу: виділення матеріальних і фінансових ресурсів на інвестиції; створення, освоєння, модернізація, вибуття і відшкодування основного капіталу. З цим пов'язані динамизация демосоціальних умов регіональних моделей (відтворення населення і трудових ресурсів) і динамизация умов відтворення природних ресурсів. Наприклад, динамічні міжгалузеві моделі включають матриці
  17.  Інноваційна сфера
      інвестиційної діяльності переходять у категорію матеріальних ресурсів. Процес передачі інноваційних досягнень повинен бути фінансово оптимізований і розподілений у часі для уникнення. Дорожнеча інновацій може спричинити за собою високу вартість продукції і низьку окупність нового виробництва. Володар патенту часто стоїть перед дилемою - самому впроваджувати наукове досягнення в
  18.  ПЕРЕДМОВА
      зрозуміти, що ж потрібно знати про законодавство, щоб юридично грамотно займатися підприємництвом. Підприємцям необхідно знати умови здійснення підприємницької діяльності (державної реєстрації, ліцензування та патентування), а також правовий статус суб'єктів предіріні мательства, для того, щоб правильно орієнтуватися у виборі найбільш зручною і
енциклопедія  заливне  український  гур'ївська  окрошка