« Попередня | Наступна » | |
11.1. Деякі підходи до теоретичного аналізу і поясненню процесів мислення в історичній перспективі |
||
Гоббс, Гартлі, Спенсер, Бен, Гербарт Асоціативна теорія мислення 1. Мислення являє собою процеси встановлення зв'язків (асоціацій) між елементарними психічними явищами - відчуттями, уявленнями, поняттями. 254 2. Існує кілька основних типів асоціацій: - асоціації по просторово-часової суміжності; - асоціації за подібністю і асоціації за контрастом; - асоціації по відношенню (атрибутивні, причин но-наслідкові та ін.) 3. Механізмами мислення виступають: - асоціативна тенденція, коли в розумовому процес се: а) відтворюються різноманітні зв'язки (асоціації) між уявленнями, організовані на основі про шлого досвіду і зберігаються в пам'яті; б) встановлюються і накопичуються нові асоціації; - персевератівной тенденція, пов'язана з поверненням від ділових психічних структур (асоціацій) у протека ня розумових процесів. Нарцис Ах, Кюльпе, Мессер, Отто Сальтисон Вюрцбургська психологічна школа 1. Мислення є акт розсуду суб'єктом ставлення ний: а) спочатку між матеріальними елементами чувст венного досвіду; б) пізніше між уявленнями і мис лями. 2. Мислення не можна зводити до простої асоціації пред ставлений. Мислення завжди має напрям, який задається певною метою (интенциональность мислення ня). - Існує особлива психічна здатність «детермінують тенденція» - цільова структура, напрямна динаміку розумового процесу. 3. Перебіг деяких розумових операцій віз можна без включення образних уявлень - суті ють особливі форми «потворного» мислення. 4. Мислення являє собою систему моторних та інтелектуальних операцій, які спрямовані на рі ня завдання - досягнення мети в певних умовах. 255 Отто Сальтисон Теорія антиципирующей схеми в процесах рішення задач 1. Рішення завдання вимагає виділення: а) відносин між характеристиками відомого; б) місця невідомого (шуканого) у системі виділених відносин; в) відносин між даними і шуканим - і детермінується двома зустрічними процесами: - формуванням і уточненням антиципирующей схеми - неусвідомлюваної організацією відносин між умови ми завдання і шуканим, які уточнюються і конкретізуется руются по мірі невдалих спроб знайти рішення і тре буют своєї завершеності; - необхідної для завершення схеми зовнішньої підказки, як якої можуть виступати найрізноманітніші події і фрагменти поточного повсякденного досвіду. 2. Існує три основних типи інтелектуальних опера цій, комбінації з яких утворюють методи вирішення завдань: - операція доповнення антиципирующей схеми яким-ли бо елементом; - абстракція - виділення різних характеристик пред метов і зв'язків між ними; - репродукція подібності - розчленування предмета або поня тия у відповідності з певними відомими основа нями. 3. Актуалізація операцій поповнення антиципирующая щей схеми може мати: - репродуктивний характер - шляхом рутинної актуалізації ції відомих засобів рішення; - продуктивний характер: а) шляхом репродуктивної абст ракции коштів рішення; б) шляхом випадково обумовлений ної абстракції засобів вирішення. 256 Макс Вертгеймер, Вольфганг Келер, Курт Коффка, КарлДункер Гештальтпсихология: мислення як акт переструктурування проблемних ситуацій 1. Психічні явища підпорядковані принципу целост них форм, принципом структурної неаддитивности (геш-тальт) - незвідність складних психічних явищ до простої суми складових їх елементів та одиниць. Розумовий процес є послідовна зміна різних типів цілісного бачення проблемної ситуації - зміна гештальтів. - Мислення - це процеси переструктурування проблем ної ситуації у свідомості (феноменальному полі) суб'єкта, провідні до безпосереднього розсуд (інсайту) иско мого рішення. - Основний механізм мислення - встановлення нових від носіння між даними, складовими проблемну ситуацію, шляхом їх переструктурування. 3. Існує кілька основних законів переструкту рірованія, які ведуть до структурної завершеності гештальта при вирішенні проблемної ситуації: а) изменя ються відносини між «фігурою і фоном», б) формуються найбільш симетричні, прості, впорядковані гешталь-ти і т. п. Торндайк, Уотсон Біхевіоризм 1. Мислення є сукупність навичок - рухових реакцій організму у відповідь на зовнішні подразники (зв'язку «стимул - реакція»), які представляють собою: - переважно приховані мовні реакції, у яких зникає зовнішня звукова форма (вербальні реакції «мова мінус звук»); 257 17. Замовлення № 4624. Приховані, скорочені реакції рук (мануальні реакції); приховані вісцеральні, вегетативні реакції. 2. Мислення формується шляхом навчання на основі: класичного обумовлення, коли ситуаційні стимули набувають характеру сигналів, які свідчать про ймовірне (можливе) отриманні підкріплення чи задоволення визначеної потреби і викликають певну реакцію; оперантного обумовлення, коли слідства власного пошукового поведінки випадково призводять до біологічно корисного результату і діють як підкріплюють стимули, підвищуючи частоту такої поведінки в майбутньому.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 11.1. Деякі підходи до теоретичного аналізу і поясненню процесів мислення в історичній перспективі " |
||
|