11.1. Деякі підходи до теоретичного аналізу і поясненню процесів мислення в історичній перспективі

Гоббс, Гартлі, Спенсер, Бен, Гербарт Асоціативна теорія мислення

1. Мислення являє собою процеси встановлення зв'язків (асоціацій) між елементарними психічними явищами - відчуттями, уявленнями, поняттями.

254

2. Існує кілька основних типів асоціацій: -

асоціації по просторово-часової суміжності; -

асоціації за подібністю і асоціації за контрастом; -

асоціації по відношенню (атрибутивні, причин но-наслідкові та ін.)

3. Механізмами мислення виступають: -

асоціативна тенденція, коли в розумовому процес се: а) відтворюються різноманітні зв'язки (асоціації) між уявленнями, організовані на основі про шлого досвіду і зберігаються в пам'яті; б) встановлюються і накопичуються нові асоціації; -

персевератівной тенденція, пов'язана з поверненням від ділових психічних структур (асоціацій) у протека ня розумових процесів.

Нарцис Ах, Кюльпе, Мессер, Отто Сальтисон Вюрцбургська психологічна школа 1.

Мислення є акт розсуду суб'єктом ставлення ний: а) спочатку між матеріальними елементами чувст венного досвіду; б) пізніше між уявленнями і мис лями. 2.

Мислення не можна зводити до простої асоціації пред ставлений. Мислення завжди має напрям, який задається певною метою (интенциональность мислення ня).

- Існує особлива психічна здатність «детермінують тенденція» - цільова структура, напрямна динаміку розумового процесу. 3.

Перебіг деяких розумових операцій віз можна без включення образних уявлень - суті ють особливі форми «потворного» мислення. 4.

Мислення являє собою систему моторних та інтелектуальних операцій, які спрямовані на рі ня завдання - досягнення мети в певних умовах.

255

Отто Сальтисон

Теорія антиципирующей схеми в процесах рішення

задач

1. Рішення завдання вимагає виділення: а) відносин між характеристиками відомого; б) місця невідомого (шуканого) у системі виділених відносин; в) відносин між даними і шуканим - і детермінується двома зустрічними процесами: -

формуванням і уточненням антиципирующей схеми - неусвідомлюваної організацією відносин між умови ми завдання і шуканим, які уточнюються і конкретізуется руются по мірі невдалих спроб знайти рішення і тре буют своєї завершеності; -

необхідної для завершення схеми зовнішньої підказки, як якої можуть виступати найрізноманітніші події і фрагменти поточного повсякденного досвіду.

2. Існує три основних типи інтелектуальних опера цій, комбінації з яких утворюють методи вирішення завдань: -

операція доповнення антиципирующей схеми яким-ли бо елементом; -

абстракція - виділення різних характеристик пред метов і зв'язків між ними; -

репродукція подібності - розчленування предмета або поня тия у відповідності з певними відомими основа нями.

3. Актуалізація операцій поповнення антиципирующая щей схеми може мати: -

репродуктивний характер - шляхом рутинної актуалізації ції відомих засобів рішення; -

продуктивний характер: а) шляхом репродуктивної абст ракции коштів рішення; б) шляхом випадково обумовлений ної абстракції засобів вирішення.

256

Макс Вертгеймер, Вольфганг Келер, Курт Коффка,

КарлДункер

Гештальтпсихология: мислення як акт

переструктурування проблемних ситуацій 1.

Психічні явища підпорядковані принципу целост них форм, принципом структурної неаддитивности (геш-тальт) - незвідність складних психічних явищ до простої суми складових їх елементів та одиниць.

Розумовий процес є послідовна зміна різних типів цілісного бачення проблемної ситуації - зміна гештальтів.

-

Мислення - це процеси переструктурування проблем ної ситуації у свідомості (феноменальному полі) суб'єкта, провідні до безпосереднього розсуд (інсайту) иско мого рішення. -

Основний механізм мислення - встановлення нових від носіння між даними, складовими проблемну ситуацію, шляхом їх переструктурування.

3. Існує кілька основних законів переструкту рірованія, які ведуть до структурної завершеності гештальта при вирішенні проблемної ситуації: а) изменя ються відносини між «фігурою і фоном», б) формуються найбільш симетричні, прості, впорядковані гешталь-ти і т. п.

Торндайк, Уотсон Біхевіоризм

1. Мислення є сукупність навичок - рухових реакцій організму у відповідь на зовнішні подразники (зв'язку «стимул - реакція»), які представляють собою:

- переважно приховані мовні реакції, у яких зникає зовнішня звукова форма (вербальні реакції «мова мінус звук»);

257

17. Замовлення № 4624.

Приховані, скорочені реакції рук (мануальні реакції); приховані вісцеральні, вегетативні реакції.

2. Мислення формується шляхом навчання на основі:

класичного обумовлення, коли ситуаційні стимули набувають характеру сигналів, які свідчать про ймовірне (можливе) отриманні підкріплення чи задоволення визначеної потреби і викликають певну реакцію;

оперантного обумовлення, коли слідства власного пошукового поведінки випадково призводять до біологічно корисного результату і діють як підкріплюють стимули, підвищуючи частоту такої поведінки в майбутньому.

Інформація, релевантна " 11.1. Деякі підходи до теоретичного аналізу і поясненню процесів мислення в історичній перспективі "

1. Глава 6 Альтернативні общепсихологические теорії та теоретичні підходи до пояснення психічних явищ
   підходи до пояснення психічних
   
2. Давидов Юрій Миколайович (р. 1929)
   підходив в соціологічному аналізі явищ духовної культури до аналізу самої соціології. «Соціологія соціології» для нього - частина історичної соціології і одночасно - історичне введення в систематичну соціологічну теорію. В останні роки Давидов аналізує основоположні тенденції розвитку неомарксистської соціології XX в. Основні праці: «Історія і раціональність: соціологія М.
   
3. 3.3. Основні методологічні принципи вітчизняної психології
   деякі автори формулюють також методологічні принципи, які фіксують специфічні особливості вітчизняного культурно-історичного, систем-но-діяльнісного підходу до аналізу та поясненню психічних явищ. А. Г. Асмолов Принципи психологічного аналізу в діяльнісного підходу до пояснення психічних явищ (Асмолов, 1996): - принцип предметності як опозиція
   
4. Психофізіологічні підходи і теорії, що зробили значний вплив на розвиток вітчизняної теоретичної психології
   підходів до пояснення психічних явищ відносини між нейрофізіологічними функціями мозку і психікою людини найбільш послідовно були теоретично простроена А. Р.
   
5. Чим характеризуються закони в психології?
   Підходу до аналізу та поясненню психічних явищ Л. С. Виготського (див. нижче). Закони в психології представляє собою виявлення і узагальнене визначення причинно-наслідкових відносин, які встановлюються як: - емпірично вимірювані і реєстровані причини (фактори, умови, взаємодії з іншими суб'єктами, особливості предметно-практичних впливів суб'єктів незалежно єкта на
   
6. ПЕРЕДМОВА
   теоретичного та соціально-практичного матеріалу. Хоча філософія і не відноситься до класу «точних наук», але їй притаманна своя специфічна точність - сувора логіка, чіткий сенс філософських понять і законів, певні системи зв'язків , залежностей, відносин між явищами матеріального світу. Справжня методична розробка допоможе студентам розвивати своє мислення і здатності до
   
7. 1.5. МЕТОД ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
   підходи, форми і способи пізнання . Пізнання економічних процесів відрізняється від пізнання природних процесів насамперед неможливістю їх відтворення, наприклад, в лабораторних умовах. Разом в тим економічна наука заснована на загальній методології природничих та суспільних наук і відображає підходи світової науки до дослідження економічного життя. Загальнонауковими методами пізнання і
   
8. Ш.1 еми рефератів з філософсько-методологічним проблемам соціально-гуманітарних наук 161.
   підходів до історії. 164. Проблема сенсу історії. 165. Історичне пізнання: проблемне поле та специфіка інтерпретації соціальної реальності. 166. Роль особистості і мас в історії. 167. Становлення і розвиток історичної епістемології. 168. Феномен влади в політико-правово "науці. 169. Права людини і громадянське суспільство. 170. Правова держава: проблеми становлення в
   
9. 9.2. Психологічні теорії емоційних явищ
   теоретичного аналізу і пояснення. Це пов'язано з тим, що емоції носять характер суб'єктивних переживань і не мають ніякої схожості з об'єктивними явищами. Якщо пізнавальні складові психіки (образ, поняття) можуть верифицироваться шляхом співвіднесення із зовнішніми об'єктами і явищами (відповідності між образом і об'єктом, між поняттям, діями і результатом), то по відношенню до
   
10. Що таке наукова теорія?
    теоретичне узагальнення фактів і явищ. У цьому зв'язку слід розрізняти різні типи наукових узагальнень. Емпіричне узагальнення - об'єднання предметів і явищ за емпіричними, спостережуваним або вимірюваним підстав. Теоретичне узагальнення - об'єднання предметів і явищ-16 ний з позицій єдиного способу пояснення їх структурних, функціональних або генетичних особливостей. До складу
    
11. 50. Види мислення
    аналізує, порівнює, прагне узагальнити різні образи предметів, явищ, подій. Значення наочно-образного мислення в тому, що воно дозволяє людині більш багатогранно і різноманітно відображати об'єктивну дійсність. Розвиток наочно-образного мислення в процесі навчання має включати в себе завдання, потребують оперування образами різного ступеня узагальненості,