трусы женские купить дешево
Veselība visiem
НА ГОЛОВНУ

Безпека життєдіяльності та охорона праці || Хімічні науки || Бізнес і заробіток || Гірничо-геологічна галузь || Природничі науки || Зарубіжна література || Інформатика, обчислювальна техніка та управління || Мистецтво. Культура || Історія || Літературознавство. Фольклор || Міжнародні відносини та політичні дисципліни || Науки про Землю || Загальноосвітні дисципліни || Психологія || Релігієзнавство || Соціологія || Техніка || Філологія || Філософські науки || Екологія || Економіка || Юридичні дисципліни
« Попередня Наступна »

§ 59

На початку цього примітки я користувався чуттєвим чином кордони, щоб встановити межі розуму відносно відповідного йому застосування. Чуттєво сприймається світ містить тільки яв-лення, які зовсім не речі в собі; а ці останні (ноумени) розум повинен допустити саме тому, що він визнає предмети досвіду лише явищами. Наш розум охоплює і ті й інші, і тому питається: як діє розум, щоб обмежити розум в обох сферах? Досвід, який містить все, що належить до чуттєво сприймається світу, не обмежує сам себе: він завжди приходить лише від чогось обумовленого до іншої обумовленої. Те, чому належить обмежувати досвід, повинно знаходитися цілком поза його, і це-то і є сфера чистих умопостігаємих сутностей. Якщо справа йде про визначення природи цих умопостігаємих сутностей, то ця сфера є для нас порожній простір, і остільки, якщо мати на увазі догматично певні поняття, ми не можемо вийти за межі можливого досвіду. Але так як сам кордон є щось позитивне, що належить і до того, що полягає всередині неї, і до простору, який лежить поза даної сукупності, то це є дійсне позитивне пізнання, що набуває розумом тільки завдяки тому, що він тягнеться до цієї межі, не намагаючись , однак, зайти за неї, так як він знайде там лише порожній простір, в якому він може, правда, мислити форми для речей, але не може мислити самі речі.
Однак обмеження сфери досвіду чимось в іншому відношенні невідомим розуму є все ж пізнання, яке залишається ще розуму в цьому положенні, - пізнання, за допомогою якого розум, що не замикаючись в чуттєвому світі, але й не фантазуючи за його межами, обмежений так, як це властиво поданням про кордон, а саме обмежений ставленням того, що лежить поза кордону, до того, що міститься всередині неї. Природна теологія є саме таке поняття на кордоні людського розуму, де він змушений звернутися до ідеї вищої сутності (а в практичному відношенні також до ідеї умопостигаемого світу) не для того, щоб визначити щось відносно цієї чисто умопостигаемой сутності, стало бути поза чуттєво сприйманого світу, а для того тільки, щоб направляти своє власне застосування всередині цього світу відповідно до принципам найбільшого (і теоретичного, і практичного) єдності і для цієї мети використовувати ставлення цього світу до якогось самостійного розуму як причини всіх подібних зв'язків, проте не те щоб тим самим вигадувати якусь істоту, а тільки таким саме чином визначати його, хоча за аналогією, так як поза чуттєво сприйманого світу необхідно має існувати щось мислиме лише чистим розумом.
Таким чином, залишається вищезазначене положення, що становить результат всієї критики: «Що усіма своїми апріорними принципами розум дає нам лише знання предметів можливого досвіду і в них лише знання того, що може бути пізнане в досвіді»; але це обмеження не заважає розуму доводити нас до об'єктивної кордону досвіду, а саме до відношення до того, що сама не може бути предметом досвіду, але має бути вищою основою всякого досвіду, причому розум дає нам знання не про нього самого по собі, а лише в його відношенні до повного і спрямованому до вищих цілей застосування розуму в сфері можливого досвіду. Але це і є вся користь, якої можна тут розумно бажати і якою можна з повним правом бути задоволеним.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 59 "
енциклопедія  заливне  український  гур'ївська  окрошка